З 1609 по 1612 рік Генріх Шютц навчався у Венеції під керівництвом Джованні Габрієлі, головного органіста базиліки Святого Марка та одного з провідних представників венеційської школи. Навчання фінансувалося ландграфом Моріцом і стало для Шютца першим глибоким зануренням у новітні італійські музичні тенденції, зокрема у стиль кончертато та багатохорну техніку.
Габрієлі був єдиною людиною, кого Шютц протягом життя називав своїм учителем. Він заповідав Шютцу один зі своїх перстнів на смертному ложі у 1612 році, що підкреслювало особисту близькість між учнем і наставником. Під час навчання Шютц створив «Il Primo libro di Madrigali» (1611), а його стиль зазнав суттєвого впливу венеційської поліхоральності та концертного стилю.
Вплив навчання у Габрієлі позначився на всій подальшій творчості Шютца: він переніс здобутий у Венеції досвід на німецький ґрунт, ставши одним із головних посередників між італійською та німецькою музичними традиціями раннього бароко.
