Адам Тадеуш Венявський — польський композитор і музичний педагог. Народився 27 листопада 1879 року у Варшаві. Він був сином Олександра Венявського, брата-близнюка Юзефа Венявського, а також небожем Генрика та Юліана Венявських.
У Варшаві навчався гри на фортепіано у Зиґмунта Носковського та композиції у Генрика Мельцера-Щавінського. Згодом продовжив навчання в Парижі у Венсана д’Енді та Ґабріеля Форе.
1928 року Венявський очолив Варшавське музичне товариство та Вищу школу музики імені Фридерика Шопена, яка діяла під його патронатом і успішно конкурувала з Варшавською консерваторією. Від 1932 року він був головою Спілки польських композиторів. 1935 року заснував Міжнародний конкурс скрипалів імені Генрика Венявського та став першим головою його журі. Також очолював журі Другого конкурсу піаністів імені Шопена 1932 року та Третього конкурсу 1937 року.
Серед його творів — опери «Мегае» за мотивами давньої японської казки, «Зофка», «Визволений» і «Король-коханець», а також балети «Лаліта» та «Актея в Єрусалимі». Він написав симфонієту «Казочки», вісім симфонічних поем і концертино для фортепіано з оркестром.
Венявський створював музику до кіно, зокрема до фільму «Страшний двір» 1936 року, два струнні квартети, пісні для голосу з фортепіано й оркестром, а також обробки польських народних пісень. До пізніх фортепіанних творів належать «12 простих п'єс» 1945 року та «Маленький триптих» 1946 року.
Помер 1950 року в Бидґощі; в інфобоксі датою смерті вказано 21 квітня, тоді як основний текст статті подає 27 квітня. Похований на кладовищі Старі Повонзки.