Адрієн Фаж
Адрієн де Ла Фаж народився 28 березня 1801 року в Парижі, Франція. Він був французьким музикознавцем, композитором, дослідником музичних джерел і письменником про музику та музикантів.
Початкову музичну освіту здобув у школі при паризькій церкві Сан-Філіпп-дю-Руль, де також співав у хорі. Родина готувала його до кар’єри католицького священника, тому Адрієна відправили навчатися до семінарії при церкві Сен-Ніколя-дю-Шардонне. Там він вивчив класичні мови. Відмовившись від церковної кар’єри, вступив до Паризької консерваторії, де до 1828 року навчався в класах Олександра Шорона та Франсуа Перне.
1828 року Ла Фаж отримав королівський грант і стажувався як композитор в Італії у Джузеппе Баїні. 1829 року він повернувся до Парижа, а до 1833 року працював керівником хору в церкві Сент-Етьєн-дю-Мон. 1833 року разом із родиною виїхав до Італії, де його дружина та син померли від швидкоплинної хвороби. 1836 року він повернувся до Франції й зосередився переважно на історії музики та музикознавстві Середньовіччя.
1859 року Ла Фаж заснував і очолив періодичне видання «Григоріанський спів», у якому публікувалися статті, зокрема його власні, про церковну музику. Через надмірне перевтомлення, спричинене науковою та адміністративною роботою, він захворів на нервову хворобу, після чого його зрештою помістили до психіатричної клініки Шарантон неподалік Парижа.
У його великій науковій спадщині вирізняється книга «Нариси музичної диптерографії», опублікована посмертно 1864 року. Це збірка кодикологічних описів нотних і музично-теоретичних рукописів із фрагментами раніше невідомих текстів про музику різних епох і стилів. Книга зберігала актуальність упродовж усього XX століття й частково залишається затребуваною у XXI столітті, оскільки в багатьох випадках Ла Фаж спирався на рукописи, які нині втрачені. Деякі давні тексти, опубліковані в його антології, досі не перевидані критично.
Серед інших праць Ла Фажа — наукова монографія «Музична семіологія» (1837) та «Загальна історія музики й танцю», обидва томи якої, видані 1841 і 1844 року, присвячені давній китайській, індійській, єгипетській та єврейській музиці. Він також був автором об’ємного трактату про григоріанику, опублікованого 1855 року, до якого 1856 року додав власні багатоголосі обробки хоралів. Ла Фаж завершив і видав започатковану Олександром Шороном музичну енциклопедію «Повний посібник із вокальної та інструментальної музики» у 11 томах, опублікованих у 1836–1838 роках.
Адрієн де Ла Фаж помер 8 березня 1862 року в Сен-Морісі, Франція.