Алемдар Караманов
Алемдар Караманов — радянський і український композитор, автор 24 симфоній, камерної, фортепіанної, вокальної та музики для театру й кіно. Народився 10 вересня 1934 року в Сімферополі. Перші уроки музичної грамоти й гри на фортепіано отримав від матері Поліни Караманової; мав абсолютний слух і в семирічному віці вступив до музичної школи при Сімферопольському музичному училищі. Тоді ж записав свій перший твір.
1949 року Караманов вступив до Сімферопольського музичного училища, яке закінчив 1953 року. Того самого року продовжив освіту в Московській державній консерваторії імені Петра Чайковського, де навчався композиції у Семена Богатирьова та фортепіано у Василя Натансона. У 1958—1963 роках навчався в аспірантурі під керівництвом Дмитра Кабалевського і Тихона Хрєнникова.
У консерваторські роки написав десять симфоній, зокрема Сьому симфонію «Місячне море», а також Перший і Другий фортепіанні концерти, «Східне капричіо» для скрипки з оркестром, Другий струнний квартет та Ave Maria для фортепіано. Разом із Євгеном Крилатовим створив музику до балету «Комсомолія», а його балет «Сильніше за кохання» поставили в Ленінграді 1961 року. На початку 1960-х років звернувся до музичного авангарду, зокрема до додекафонії; до цього часу належать фортепіанні цикли «Музика», «Пролог, Думка й Епілог», «Вікно в музику» та концертні фуги.
1965 року композитор повернувся до рідного Сімферополя. Після навернення до християнства його творчість значною мірою зосередилася на духовній симфонічній і вокально-симфонічній музиці. Він створив цикли «Совершишася» за мотивами Євангелія та «Бисть» за мотивами Одкровення, твори Stabat Mater, «Реквієм», Messe, Третій фортепіанний концерт Ave Maria та цикл симфоній Et in amorem vivificantem. Серед інших великих полотен цього періоду — Сімнадцята симфонія «Америка», ораторія «Легенда-бувальщина Аджимушкая», Двадцять четверта симфонія «Аджимушкай» і містерія «Херсонес».
1991 року Караманов гастролював у Чехословаччині. 1995 року в Лондоні відбулося прем’єрне виконання його Третього фортепіанного концерту Ave Maria та Stabat Mater; невдовзі вийшли записи симфоній і концерту за участю Володимира Ашкеназі, Володимира Федосєєва, Віктора Віардо та інших виконавців. У 2000-х роках відбулися прем’єрні концерти його творів у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Краснодарі й Саратові. Останнім твором стала незавершена опера «Прощання Хризостома» на власне лібрето.
Караманов був заслуженим діячем мистецтв Української РСР, народним артистом України, лауреатом премії імені Бориса Лятошинського та Національної премії України імені Тараса Шевченка, академіком Академії мистецтв України. Помер у Сімферополі в ніч із 2 на 3 травня 2007 року; похований на кладовищі «Абдал». Його ім’ям названо міжнародний конкурс молодих піаністів, музичну школу й вулицю в Сімферополі.