Алевтина Пасхалова
Алевтина Пасхалова — російська та радянська оперна й камерна співачка, музична педагогиня і діячка; її голос — лірико-драматичне сопрано. Вона мала рівний за тембром голос у всіх регістрах і виконувала понад 60 партій. Народилася 27 травня (8 червня) 1875 року в селі Сокур Саратовської губернії. У 1934 році отримала звання заслуженої артистки РРФСР.
Початкову освіту здобула в Саратовському жіночому інституті, де навчалася гри на фортепіано у Федора Достоєвського та співу в Рокко. У концертах для учнів виконувала твори Шопена, Шумана й Ліста та співала в хорі. 1893 року вступила до московської вокальної студії Терян-Корганової; того ж року Савва Мамонтов запросив її до Московської приватної російської опери на партію Церліни в «Дон Жуані». У 1893—1898 роках Пасхалова навчалася співу в Московській консерваторії у Єлизавети Лавровської. Там вона познайомилася із Сергієм Танеєвим, Олександром Гречаніновим і Сергієм Рахманіновим та виконувала арії й романси в їхньому супроводі.
Після закінчення консерваторії, у 1898—1899 роках, була солісткою Московської приватної російської опери. Виступала в містах Росії, зокрема в Казані, Пермі, Саратові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Нижньому Новгороді, Москві й Петербурзі. У 1905—1908 роках співала в Маріїнському театрі, а згодом знову виступала в Саратові, Пермі, Єкатеринодарі, Харкові, Казані, Тифлісі та Кишиневі. 1912 року вдосконалювала вокальну майстерність у Мілані в А. Броджі та А. Бетінеллі. У 1911—1912 роках концертувала в Генуї, Вероні й Мілані, де дебютувала в театрі «Ла Скала». 1913 року записала романси Чайковського, Рахманінова, Ґріґа й Шопена.
Пасхалова першою виконала партії Дуні в опері «У 1812 році», Фреї в «Золоті Рейну», Ксенії в «Борисі Годунові» в Москві та Чіо-Чіо-сан у Харкові. Серед її сценічних партнерів були Іван Алчевський, Ж. Девойод, Іван Єршов, Є. Збруєва, Василь Касторський, А. Лабінський, Леонід Собінов, Н. Фріде, Федір Шаляпін і Леонід Яковлев.
Від 1915 року Пасхалова жила в Саратові, а з 1918-го викладала в Саратовській консерваторії, де стала професоркою і виховала багатьох співаків. Вона сприяла створенню оперного театру в Саратові. Під час перебування Московської консерваторії в Саратові викладала також на її вокальному факультеті. Востаннє виступила 1929 року на вечорі з нагоди 30-річчя своєї артистичної діяльності. Померла 1 квітня 1953 року в Саратові.