Олександр Іохелес

Олександр Іохелес — радянський піаніст і музичний педагог. Народився в Москві 11 березня 1912 року і там само помер 19 червня 1978 року. Був братом архітектора Євгена Іохелеса.

Закінчив Музичний технікум імені Гнесіних, а потім Московську консерваторію, яку завершив 1932 року в класі Костянтина Ігумнова. Уже на початку професійного шляху здобув визнання, виборовши другу премію на Першому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців у 1933 році.

Іохелес був відомий як прихильник розширення концертного репертуару за рахунок рідкісних і складних творів. Він уперше в Росії виконав «Фантазію» Клода Дебюссі, Концертино Артюра Онеггера та «Негритянську рапсодію» Франсіса Пуленка. Також нерідко виступав із власними транскрипціями; зокрема, 1947 року виконав Сонату № 29 «Гаммерклавір» Людвіга ван Бетховена в перекладенні для фортепіано з оркестром.

У 1940–1950-х роках грав у складі фортепіанного тріо разом із Марком Затуловським і Герцом Цомиком. Його виконавська діяльність поєднувалася з активною педагогічною працею: у 1946–1952 роках він був професором Тбіліської консерваторії, а з 1952 року — професором, а згодом завідувачем кафедри фортепіано Державного музично-педагогічного інституту імені Гнесіних.

Серед його учнів були, зокрема, Олег Майзенберг, Римма Скороходова, Ігор Бендицький, Віра Носіна та Шимон Рухман. Останній згадував про Іохелеса як про музиканта «Божою милістю», відзначаючи його винятковий слух, геніальну пам’ять і здатність напам’ять зіграти всю Третю симфонію Олександра Скрябіна від початку до кінця.

Жив у Москві на Ленінському проспекті, 43. Похований на Даниловському кладовищі в Москві.

Connections

This figure has 3 connections in the Music Lineage catalog.