Олександр Крейн

Олександр Абрамович Крейн — російський і радянський композитор, віолончеліст і музичний педагог. Народився 20 жовтня 1883 року в Нижньому Новгороді. Був братом композиторів Давида Крейна та Григорія Крейна. У 1934 році йому було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв РСФРР.

Він виріс у музичній родині. Його батько, Абрам Гіршевич Крейн, скрипаль і збирач єврейського музичного фольклору, захоплювався синагогальною та клезмерською єврейською музикою і прищепив любов до музики своїм сімом синам. Усі вони стали професійними музикантами.

Олександр навчався в Московській консерваторії у класі віолончелі Альфреда Глена, а композицію вивчав у Болеслава Яворського та Леоніда Миколаєва. У 1912—1927 роках викладав у московській Народній консерваторії. З 1913 року був членом московського відділення Товариства єврейської народної музики. У 1918—1927 роках працював у музичному відділі Наркомпросу та в державному музичному видавництві.

З 1908 року виступав на сторінках дореволюційних і радянських газет як музичний критик, а згодом почав активно створювати власну музику. У 1920-х роках став одним із перших композиторів, які звернулися до революційної тематики. Також викладав у Школі особливого призначення НКВС.

У ранніх творах Крейна — романсах, інструментальних п'єсах і камерних ансамблях — помітний вплив Олександра Скрябіна. Значна частина його ранньої творчості пов'язана з єврейською тематикою та фольклором. До таких творів належать «Поема» для віолончелі та фортепіано, «Поема-квартет», дві сюїти «Єврейські ескізи» для кларнета і струнного квартету, «Єврейський каприс» для скрипки та фортепіано, цикл «Пісні гетто», «Пісня пісень» для голосу і фортепіано, а також кантата «Кадиш» на вірші А. Оршанина. Музика «Кадиша» була написана для вистав театрів «Габіма» і «ГосЕТ»; клавір твору видали у Відні 1928 року, а партитуру було знищено там само фашистами у 1930-х роках.

Крейн написав також багато музичних номерів до вистав, зокрема до постановок «Ніч на старому ринку» та «Саббатай Цві». Серед інших його творів — опера «Загмук», «Десять єврейських пісень» і численні романси на вірші Іллі Еренбурга, Хаїма Бялика та А. Оршанина. У творах на неєврейську тематику найбільш відомими стали балети «Лауренсія» і «Тетяна», музика до вистави «Учитель танців», а також Траурна ода пам'яті Леніна для оркестру і хору та романси на вірші Олександра Блока і Костянтина Бальмонта.

Помер 25 квітня 1951 року в Старій Рузі Московської області. Серед відзнак композитора — орден «Знак Пошани», вручений 1940 року.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.