Олександр Беньямінович Палей (первісне прізвище Абрамович; нар. 9 січня 1956, Кишинів, Молдавська РСР) — молдавський радянський і американський піаніст і диригент. Заслужений артист Молдавської РСР (1985), народний артист Молдови (2023), лауреат Міжнародного конкурсу імені Йоганна Себастьяна Баха (1984).
Народився в родині лікарів: батько Беньямін Ісаакович Абрамович був дільничним терапевтом, учасником Другої світової війни, майором медичної служби, уродженцем Одеси; мати Софія Йосипівна Палей працювала кардіологом у лікарні швидкої допомоги й походила з Гомеля. У 1963 році вступив до міської музичної школи, а в 1967—1974 роках навчався в Кишинівській середній спеціальній музичній школі імені Є. Коки у Євгенії Михайлівни Ревзо. Сольні концерти почав давати з тринадцяти років; на той час був відомий як Олександр Абрамович. У 1972 році став переможцем Молдавського республіканського конкурсу виконавців класичної музики.
У 1981 році закінчив Московську консерваторію, де навчався у класі Белли Давидович, а після її еміграції — у Віри Горностаєвої. У 1981—1984 роках викладав загальне фортепіано в Молдавському державному інституті мистецтв імені Г. Музическу, а до 1988 року був солістом Молдавської державної філармонії. Палей став першим виконавцем низки творів молдавських композиторів, зокрема Бориса Дубоссарського, Василя Загорського, Маріана Стирчі, Соломона Лобеля, Штефана Няги та Михайла Колса.
Міжнародне визнання здобув після перемоги на Міжнародному конкурсі імені Йоганна Себастьяна Баха в Лейпцигу 1984 року. У 1986 році був удостоєний премії Bösendorfer у Відні та першої премії на міжнародному конкурсі піаністів і скрипалів імені Панчо Владигерова в Болгарії. У 1988 році не повернувся з гастрольної поїздки до Італії й оселився в Нью-Йорку. Незабаром, після послаблення обмежень на виїзд із СРСР, до нього змогла приєднатися родина.
У період навчання в консерваторії одружився з піаністкою Валентиною Борисівною Зелікман; у цьому шлюбі народилася дочка Ірина. У 1993 році розлучився й одружився з піаністкою з Тайваню Пей Вен Чен. Палей також виступив організатором фестивалів класичної музики в Moulin d’Andé у Нормандії та в Ричмонді.
Серед його важливих записів — повне зібрання фортепіанних творів Мілія Балакірєва, усі етюди Олександра Скрябіна, усі чотири «Мефісто-вальси» Ференца Ліста, Другий і Четвертий фортепіанні концерти Антона Рубінштейна, записи музики Баха, Вебера, Рамо, Рахманінова, Метнера, Прокоф’єва, Енеску, Чайковського та інших композиторів. Його дискографія охоплює як сольний репертуар, так і камерні та оркестрові записи, що відображають широту стилістичних інтересів піаніста.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.