Олександр Павлович Стогорський, справжнє прізвище — П’ятигорський, був радянським віолончелістом і музичним педагогом. Він народився в Катеринославі в єврейській родині.
У 1934 році закінчив Московську консерваторію, де навчався гри на віолончелі у професора М. І. Ямпольського. Під його керівництвом продовжив навчання в аспірантурі й завершив її у 1936 році.
У 1934–1941 роках був солістом Московської філармонії, а в 1934–1948 роках — солістом Гастрольного бюро. Стогорський першим виконав концерти для віолончелі з оркестром В. А. Золотарьова, А. В. Мосолова й А. В. Богатирьова, які присвятили йому ці твори. У 1937 році здобув шосту премію на Першому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців у Москві.
Викладав віолончель у Московській консерваторії: у 1936–1941 роках був асистентом, а з 1941 року — доцентом. У 1941–1943 роках працював в Уральській консерваторії, у 1946–1954 роках — у Горьківській консерваторії, а в 1954–1962 роках — у Білоруській консерваторії, де з 1961 року був професором. У 1963–1984 роках обіймав посаду професора Музично-педагогічного інституту імені Гнесіних у Москві.
Стогорський підготував низку виконавських і текстологічних редакцій творів для віолончелі, написав вступні статті до нотних збірок і публікувався в журналах.
Організації
1