Олександра Філоненко

1972
Born: Донецьк

Олександра Філоненко — українська композиторка, яка живе в Німеччині. Вона народилася 1972 року в Донецьку, в Українській РСР, СРСР. Її батько Борис Ісаакович Плон був футбольним тренером і педагогом, а мати Наталія Григор’єва Філоненко — співачкою. З трьох років Філоненко почала грати на фортепіано, а з п’яти — складати музику.

1984 року родина переїхала до Москви. У 1986–1991 роках вона навчалася в музичному училищі Іпполітова-Іванова в Москві, де вивчала композицію у Володимира Тарнопольського. Навчання завершила з відзнакою як музикознавиця. У 1991–1996 роках продовжила студії в Московській консерваторії імені П. І. Чайковського в класі композиції Едісона Денисова.

1996 року Олександра Філоненко разом із родиною переїхала до Німеччини, а 1998 року завершила післядипломне навчання. Вона є вільною композиторкою і мешкає в Берліні. Упродовж кар’єри отримала низку стипендій і відзнак, зокрема стипендії Академії мистецтв у Берліні, Künstlerhaus Wiepersdorf, Musikakademie Rheinsberg, Künstlerhaus Lukas, Akademie Schloss Solitude, Künstlerhof Schreyahn, Villa Massimo / Casa Baldi, а також стипендії Сенату Берліна і Німецького дослідницького центру у Венеції. Серед її нагород — перша премія композиторського конкурсу на Генделівських фестивалях, друга премія конкурсу Deutsche Oper, перша премія «Operare 2007» за музичний театр «Рапунцель» і Райнсберзька композиторська премія 2018 року.

Серед важливих творів Філоненко — оркестрові композиції «Entstehung-Verschwinden der vergangenen Gestalten», «Farce», «Genetika» та «Frammenti di ricordi sfuggenti», вокальні й хорові твори «Mudo Universo que me cercas», «Canticum Canticorum», «Canto d’amore e de morte», «Schwarzeis» і «Grenzzone», а також музично-театральні проєкти «Rapunzelmonolog», «Dinner», «Chiaroscuro», опера «Noumen» та «Ein Geschäft mit Träumen». Її каталог охоплює також численні камерні твори, сольні композиції та електроакустичні роботи.

2016 року вийшов її перший компакт-диск «Nackt», а 2018 року — опера «Noumen». Швейцарське радіо і телебачення характеризувало її музику як таку, для якої властиві «плинні звуки, іризуючі сегменти та звукові фрагменти»; також відзначалися «прозорі звукові полотна», що відкривають широкі, майже безмежні ландшафти. Ця характеристика підкреслює особливості її індивідуальної композиторської мови.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.