Олександра Вавіліна

нар. 1928 (Ленінград) · пом. 2021 (Санкт-Петербург)

Олександра Вавіліна — радянська й російська флейтистка та музична педагогиня, солістка симфонічного оркестру Ленінградської філармонії й професорка Ленінградської, згодом Санкт-Петербурзької консерваторії. Народилася 12 лютого 1928 року в Ленінграді.

З 1936 року грала на альтовій домрі в оркестрі народних інструментів Василеостровського будинку піонерів, а під час евакуації — на мандоліні. У 1945 році вступила до Музичного училища імені Миколи Римського-Корсакова, де навчалася гри на флейті в Петра Федотова. У 1951–1956 роках продовжила навчання в Ленінградській консерваторії в його класі, а 1961 року закінчила аспірантуру в класі Івана Януса.

У 1955–1962 роках працювала солісткою-флейтисткою Оркестру народних інструментів імені Василя Андрєєва Ленінградського радіокомітету. 1962 року перемогла в конкурсі на посаду солістки групи флейт симфонічного оркестру Ленінградської філармонії. До 1989 року брала участь у концертах, записах і гастролях оркестру під керівництвом Євгена Мравінського. Її виконання відзначали за виразне фразування, точність інтонації, віртуозність і відчуття стилю. Серед творів, у яких вона виконувала сольні партії, — «Дафніс і Хлоя» та «Болеро» Моріса Равеля, «Море» і «Післяполуденний відпочинок фавна» Клода Дебюссі, музика до «Сну літньої ночі» Фелікса Мендельсона та П’ята симфонія Дмитра Шостаковича.

З 1955 до 1962 року викладала в музичній школі при Ленінградській консерваторії. 1969 року почала вести клас флейти в консерваторії; 1977 року стала доценткою, а 1987-го — професоркою. Серед її учнів були лауреати музичних конкурсів і солісти провідних театрів, філармоній та симфонічних оркестрів. Вавіліна здобула другу премію на VI Всесвітньому фестивалі молоді й студентів і на Всесоюзному фестивалі сучасної молоді 1957 року. Їй присвоїли звання заслуженої артистки РРФСР у 1974 році та заслуженої діячки мистецтв РРФСР у 1983-му. Вона також була почесною членкинею Російської академії мистецтв.

Вавіліна підготувала до видання й опублікувала щоденники свого чоловіка, диригента Євгена Мравінського. Померла 20 вересня 2021 року в Санкт-Петербурзі. Імовірно, причиною смерті стало отруєння чадним газом під час пожежі в її квартирі.

Організації