Олександра Зограф-Дулова — російська піаністка. Народилася 9 (21) квітня 1850 року в маєтку Любимське Ярославської губернії, у дворянській родині Юрія (Георгія) Христофоровича Зографа.
1870 року закінчила Московську консерваторію. Навчалася гри на фортепіано у Миколи Рубінштейна, а гармонії — у Петра Чайковського.
Упродовж 1870–1880-х років успішно гастролювала в Росії та за кордоном. Згодом викладала у Москві. Була авторкою спогадів про Миколу Рубінштейна, продовження яких друкували в журналі «Музика» 1912 року.
Олександрі Зограф-Дуловій Петро Чайковський присвятив «Салонну польку» ор. 9. Вона була сестрою зоолога Миколи Зографа й музичної педагогині Валентини Зограф-Плаксіної, матір’ю скрипаля Георгія Дулова та бабусею арфістки Віри Дулової.
Померла 1919 року в Москві. Похована на Ваганьковському кладовищі, ділянка 14.