Анатолій Буцький
Анатолій Буцький — радянський музикознавець, композитор і педагог. Народився 2 серпня 1892 року в селі Россошнове Орловської губернії. Його мати, Олена Вонсовська, викладала й очолювала Київську музично-драматичну школу імені Миколи Лисенка.
У 1913 році Буцький закінчив цю школу, де вивчав фортепіано й теорію музики у Миколи Лисенка, А. К. Добкевича та Г. Л. Любомирського. У 1915 році закінчив фізико-математичний факультет Університету Святого Володимира, а в 1916–1918 роках навчався в Київській консерваторії у класах композиції Рейнгольда Глієра й Бориса Яворського.
У 1918 році Буцький брав участь в організації Київського музично-драматичного інституту, а в 1920–1924 роках очолював його та викладав фортепіано й композицію. З 1925 року працював у Ленінградській консерваторії, з 1935-го — професором і деканом інструкторсько-педагогічного факультету. У 1943 році здобув ступінь доктора мистецтвознавства. Серед його учнів були музикознавці С. Павлюченко й О. Островський, композитори Г. Верьовка, Г. Літинський і Л. Ентеліс.
Буцький написав музику до вистав «Газ» Георга Кайзера та «Джиммі Гіґґінс» Ептона Сінклера в театрі «Березіль» (обидві — 1923), «Макбет» Вільяма Шекспіра (1924) і «Жакерія» Проспера Меріме (1925, спільно з Михайлом Вериківським). Він також є автором книжок «Безпосередні дані музики (Досвід вступу до музики)» (1925) і «Структура музичного твору: Теоретичні основи аналізу музичних творів» (1948), а також спогадів про Миколу Лисенка. Був членом Музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Помер 27 липня 1965 року в Ленінграді.