Андрій Ешпай
Андрій Ешпай — радянський і російський композитор, піаніст і педагог. Народився 15 травня 1925 року в Козьмодем'янську, у музичній родині. Його батько Яків Ешпай був композитором, музикознавцем-фольклористом і хормейстером, а мати Валентина Тогаєва зналася на народних піснях, любила та виконувала їх. У 1928 році родина переїхала до Москви.
Перші музичні заняття Ешпай проходив під керівництвом батька. У 1941 році він закінчив семирічну дитячу музичну школу імені Гнесіних у класі Віри Листової. Під час евакуації навчався у середній школі № 1 Маріїнського Посаду, який уважав своєю другою батьківщиною та часто відвідував у подальші роки.
Після війни навчався у Музичному училищі при Московській консерваторії на фортепіанному та композиторському відділеннях. У 1953 році закінчив Московську консерваторію: композиції навчався у Євгена Голубєва, спершу також у Миколи Мясковського, а фортепіано — у Володимира Софроницького. 1956 року завершив аспірантуру консерваторії під керівництвом Арама Хачатуряна. Виступав як піаніст, виконуючи власні твори, а в 1965—1970 роках викладав композицію в Московській консерваторії як професор.
Творчий доробок Ешпая охоплює балети, оперети, кантати, дев'ять симфоній, концерти, камерні та хорові твори, музику для театру й кіно, а також понад сто романсів і пісень. Серед його оркестрових композицій — «Симфонічні танці на марійські теми», симфонії «Хвала світлу», «Пам'яті батька» та «Літургійна», «Пісні гірських і лугових марі». Він написав концерти для фортепіано, скрипки, альта, гобоя, флейти, кларнета, контрабаса, валторни, труби, тромбона, туби, фагота та басетгорна з оркестром.
Широку популярність здобули його пісні «Москвичі», «Два береги», «А сніг іде», «Ах, Одесо моя», «Пісня про тишу» та інші. Пісню «Москвичі» на вірші Євгена Вінокурова він створив для Марка Бернеса; композитор пов'язував її образи з власними воєнними й родинними переживаннями. Пісня «Про Йошкар-Олу» 1997 року стала офіційним гімном міста.
Ешпай мав звання народного артиста СРСР, був лауреатом Державної премії СРСР за кантату «Ленін з нами» та Другий концерт для фортепіано з оркестром, а також Ленінської премії за Концерт для гобоя з оркестром і «Пісні гірських і лугових марі». Помер 8 листопада 2015 року в Москві від наслідків інсульту. Похований на Новодівочому кладовищі в Москві.