Андрій Іванович Хотеєв — російський піаніст, педагог, музичний дослідник. Народився 2 грудня 1946 року в Ленінграді. Почав навчатися гри на фортепіано у п’ять років. Закінчив з відзнакою Ленінградську консерваторію у 1971 році в класі професора Натана Перельмана, а в 1985 році — асистентуру-стажування Московської консерваторії імені П. І. Чайковського у професора Лева Наумова.
Дебютував у 1983 році в Малому залі Московської консерваторії. Значний вплив на його виконавський стиль мали творчі зустрічі зі Святославом Ріхтером у Петербурзі в 1985 році та з Альфредом Шнітке в Гамбурзі в 1992 році. У 1990 році за рекомендацією Валерія Гергієва виступив у Консертгебау в Амстердамі та на Шлезвіг-Гольштейнському фестивалі, а в 1991 році дебютував у Гамбурзі з програмою до 100-річчя Сергія Прокоф’єва.
У 1993 році здійснив перше європейське турне, виступаючи в Росії, Німеччині, Англії, Бельгії та Іспанії, а також записав свій перший компакт-диск у Франції. Того ж року вперше виконав у Лондоні рукописну версію «Картинок з виставки» Мусоргського. У жовтні 1993 року ленінградське телебачення транслювало з Великого залу Санкт-Петербурзької філармонії виконання рукописної версії Третього фортепіанного концерту Чайковського у трьох частинах, де Хотеєв виступив як соліст і музичний дослідник. Від 1993 року жив у Німеччині, оселившись із родиною в Гамбурзі.
У 1995 році концертував у Франції, зокрема в залі Плейель у Парижі, на Festival Radio France та в Капітолії Тулузи з Національним оркестром Капітолія Тулузи, Оркестром Ламурьо та Національним оркестром Монпельє. Виступав із вітчизняними та зарубіжними оркестрами під керуванням Володимира Федосєєва, Томаса Зандерлінга, Ері Класа, Равіля Мартинова, Владислава Чернушенка, Аві Островського, Андрія Борейка, Павла Когана, Володимира Альтшулера та Вольдемара Нельсона. Також співпрацював із співаками Робертом Голлом, Тетяною Новіковою, Анею Зільєю та Оленою Панкратовою.
Важливе місце у його діяльності займали дослідження авторських рукописів. У листопаді 1996 року в Великому залі Московської консерваторії він уперше виконав цикл усіх трьох фортепіанних концертів Чайковського в нескорочених авторських версіях, доповнивши програму «Концертною фантазією» для фортепіано з оркестром. Цей проєкт із Великим симфонічним оркестром імені П. І. Чайковського під орудою Володимира Федосєєва став результатом багаторічної спільної дослідницької роботи Хотеєва з Музеєм Чайковського в Клину й здобув міжнародне визнання. Пізніше ця програма була записана й видана в Німеччині на трьох компакт-дисках.
У 2000 році в Санкт-Петербурзькій філармонії він уперше виконав оригінальну версію фантазії «Циганські наспіви» для фортепіано з оркестром П. І. Чайковського / С. Ментер за невідомим рукописом Чайковського. У 2006 році здійснив кольоромузичний проєкт, відновивши за архівними джерелами світловізуальну партитуру Василя Кандинського до «Картинок з виставки» Мусоргського і світлову партію в «Прометеї» Скрябіна; ці твори він виконав у Гамбурзі з Гамбурзьким симфонічним оркестром під керуванням Андрія Борейка, поєднуючи ролі соліста і світлорежисера. У 2012 році разом із Томасом Зандерлінгом і Новосибірським філармонійним оркестром виконав у Німеччині рукописну версію Концерту для фортепіано і струнного оркестру Альфреда Шнітке, виправивши на прохання композитора понад сто помилок, що потрапили в усі видання твору.
У 2014 році внаслідок власних досліджень Хотеєв здійснив у Мюнхені новий запис «Картинок з виставки» Мусоргського за оригінальним рукописом, що зберігається в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі. Він виявив суттєві відхилення від оригіналу, наявні майже в усіх нотних виданнях, включно з факсимільними. Західна преса високо оцінила цей запис за експресивну силу, динамічне розмаїття, яскравість і переконливість. Диск був номінований на German Record Critics' Award 2014, а в січні 2015 року піаніст отримав престижну французьку премію «5 Diapason» за видатний звукозапис.
Андрій Хотеєв був одружений із піаністкою Ольгою Хотеєвою. Разом із нею у 2012 році він записав знайдені ним невідомі 22 транскрипції для фортепіано в чотири руки Сергія Рахманінова за балетом Чайковського «Спляча красуня». Серед його записів також є програми, присвячені Чайковському, Рахманінову, Мусоргському, Скрябіну, Прокоф’єву та Вагнеру. Помер 28 листопада 2021 року.