Андрій Волконський

Андрій Михайлович Волконський — радянський композитор, клавесиніст і органіст. Він народився 14 лютого 1933 року в Женеві у родині російських емігрантів, представників князівського роду Волконських. Його батьком був князь Михайло Петрович Волконський, матір’ю — Кіра Георгіївна Петкевич. Помер 16 вересня 2008 року в Екс-ан-Провансі.

Музичні здібності Волконського виявилися дуже рано: з п’яти років він почав імпровізувати на фортепіано. У дитинстві виконував свої імпровізації Сергієві Рахманінову. Навчався у Діну Ліпатті, згодом у 1944—1945 роках — у Женевській консерваторії в класі Джонні Обера. Після переїзду з батьками до Парижа 1946 року один рік навчався в Російській консерваторії.

У 1947 році родина репатріювалася до Радянського Союзу, де батькам дозволили оселитися в Тамбові. Сам Андрій певний час жив у Москві, де був прийнятий на останній курс музичного училища при Московській консерваторії. Там він навчався композиції у Є. І. Месснера, а фортепіано — у В. С. Бєлова, і закінчив училище 1949 року. Невдовзі переїхав до батьків у Тамбов, де також закінчив музичне училище. У 1950—1954 роках навчався в Московській консерваторії на факультеті теорії музики і композиції в класі Ю. Шапоріна, однак був відрахований через незадовільні оцінки з курсу марксизму-ленінізму.

У 1955 році Волконського прийняли до Спілки композиторів СРСР. Того ж року разом із Рудольфом Баршаєм він узяв участь у створенні Московського камерного оркестру, в якому до 1957 року виконував партії клавесина й органа. Із 1956 року виступав із сольними концертами як клавесиніст і став одним із піонерів автентичного виконавства в Росії.

У 1962 році твори Волконського зазнали офіційної заборони в СРСР і більше не виконувалися. Через це він зосередився на виконавській діяльності, продовжуючи писати музику «в шухляду». У 1965 році заснував ансамбль старовинної музики «Мадригал», з яким гастролював по всьому Радянському Союзу, 1969 року взяв участь у фестивалі «Празька весна», а 1970 року гастролював містами Східної Німеччини, а також Румунією і Польщею.

Окреме місце у його діяльності посідала музика до кіно. У 1968 році Волконський написав музику до короткометражної поетичної стрічки Альгімантаса Відугіріса «Замки на піску». Фільм мав великий успіх і приніс кіностудії «Киргизфільм» рекордну кількість нагород. Серед його вибраних творів — фортепіанні, камерні, оркестрові та вокальні композиції, зокрема «Musica stricta», «Музика для 12 інструментів», «Странствуючий концерт», «Вузлики часу», «Maqam», «Immobile», «Псалом 148» і «Перехрестя».

У травні 1973 року Волконський емігрував на Захід. Спочатку жив у Женеві, 1974 року оселився в мистецькому центрі «Банхоф Роландзек» поблизу Бонна, 1975 року переїхав до Парижа. У 1977 році як стипендіат Берлінської програми підтримки діячів мистецтв DAAD пів року мешкав у Берліні, пізніше того ж року жив у Флоренції, а влітку 1978 року знову переїхав до Женеви. У 1979—1983 роках виступав разом зі скрипалем і виконавцем на віолі д’амур Данієлем Фрадкіним.

У 1981 році він створив у Женеві ансамбль старовинної музики «Hoc Opus», до складу якого входили Клодін Ансерме, Джонатан Рубін, Шарин Рубін і сам Волконський як клавесиніст. У 1988 році остаточно оселився в Екс-ан-Провансі на півдні Франції. Після смерті його відспівування відбулося за участю православного священника та хору з Ніцци, а поховали композитора в родинному склепі князів Волконських на цвинтарі французького міста Ментона, неподалік від кордону з Італією.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.