Антон Доор — австрійський піаніст і музичний педагог. Народився 20 червня 1833 року у Відні, помер там само 7 листопада 1919 року.
Навчався у Карла Черні, а теорію музики вивчав під керівництвом Симона Зехтера. Від 1850 року гастролював Німеччиною та Італією, згодом був придворним піаністом у Стокгольмі. У 1866–1869 роках працював професором Московської консерваторії. Петро Чайковський присвятив йому «Вальс-каприс», op. 4 (1868).
У 1869 році Доор повернувся до Відня й завершив виконавську кар’єру. До 1901 року викладав у Віденській консерваторії. Він належав до близького оточення Йоганнеса Брамса, з яким познайомився 1855 року під час гастролей у Гданську; згодом вони потоваришували. У 1903 році Доор опублікував мемуарний нарис про Брамса.
Серед учнів Доора були Олександр фон Цемлінський, Павло Пабст, Рубін Голдмарк, Емануель Моор, Карл Вайгль і Фріц Штайнбах. Він редагував видання фортепіанних творів Франца Шуберта.