Антоніна Нежданова
Антоніна Нежданова — російська та радянська оперна співачка, педагогиня, лірико-колоратурне сопрано. Народилася 1873 року в селі Крива Балка поблизу Одеси в родині сільських учителів. У дитинстві співала в церковних хорах. У 1883–1891 роках навчалася в Одеській Маріїнській гімназії, а згодом брала уроки фортепіано в музичних класах при Імператорському російському музичному товаристві під керівництвом С. Рубінштейн. Після гімназії працювала вчителькою російської та німецької мов.
1902 року Нежданова закінчила Московську консерваторію, де навчалася у класі Умберто Мазетті. Невдовзі її запросили солісткою до Великого театру, де вона служила понад тридцять років і виконувала провідні партії в операх російських та зарубіжних композиторів. Серед найвідоміших її ролей — Антоніда в опері Михайла Глінки «Життя за царя» та Марфа в «Царській нареченій» Миколи Римського-Корсакова. 1912 року вона співала Джильду в «Ріголетто» Джузеппе Верді в Паризькій опері. Також виступала з концертами за кордоном і в містах Російської імперії та СРСР.
Нежданова виконувала камерні вокальні твори, часто виступаючи в ансамблі з Миколою Головановим. Її репертуар налічував понад 700 творів і охоплював музику Сергія Рахманінова, Петра Чайковського, Людвіга ван Бетховена, Франца Шуберта та Ігоря Стравінського, а також російські, українські й білоруські народні пісні та романси. Рахманінов присвятив їй «Вокаліз», прем’єра якого відбулася 1916 року в Петербурзі у виконанні співачки. Критики відзначали чистоту її інтонації, прозорість голосу й віртуозну колоратуру.
Від 1936 року Нежданова викладала в оперній студії Великого театру та в Оперній студії імені К. С. Станіславського, а в 1943–1950 роках — у Московській консерваторії, де від 1943 року була професоркою. Серед її учнів — Ірина та Андрій Масленникови, Марія Максакова, Тетяна Воскресенська, Людмила Гриценко, Раїса Котова й Людмила Лубенцова. Вона написала статті про вокальне мистецтво; під її редакцією вийшло 11 збірок вокальних творів. Нежданова мала звання заслуженої артистки Імператорських театрів і народної артистки СРСР, а 1943 року отримала Сталінську премію першого ступеня за багаторічні досягнення в театрально-вокальному мистецтві. Померла 1950 року в Москві й похована на Новодівичому кладовищі.