Араксія Давтян

Араксія Ашотовна Давтян — радянська і вірменська оперна співачка (сопрано). Народилася 22 квітня 1949 року в Калачі Ноемберянського району. Її батько був військовим льотчиком, мати — медичним працівником. Після відставки батька родина повернулася з Росії до Єревана.

У Єревані вона вступила до музичної школи імені Сараджева на клас фортепіано. Директорка школи, відома співачка Меланія Чолахян, виявила у дівчини виняткові вокальні дані й почала з нею займатися. Після закінчення Єреванської консерваторії у 1975 році, де навчалася в класі Р. І. Гулабян, Давтян працювала ілюстратором у консерваторії.

У 1980—1986 роках була солісткою Оперної студії консерваторії, а в 1986—1992 роках — солісткою симфонічного оркестру Держтелерадіо Вірменії. У 1984 році після перемоги на конкурсі імені Віотті у Верчеллі дебютувала в Большому театрі в партії Віолетти з «Травіати» Джузеппе Верді. Наступним важливим етапом її кар’єри стало концертне турне у США та країнах Європи з оркестром «Віртуози Москви» під орудою Володимира Співакова.

Співачка виступала більш ніж у 120 відомих концертних залах світу, зокрема в «Карнеґі-голі» в Нью-Йорку, залі «Ґаво» в Парижі, «Консертгебау» в Амстердамі та «Сентр-голі» в Токіо. Вона співпрацювала з такими музикантами й співаками, як Рікардо Шайї, Геннадій Рождественський, Клаус Петер Флор, Олена Образцова та Тамара Синявська.

Значне місце в її діяльності посідала педагогіка. Вона викладала вокал у Єреванській державній консерваторії імені Комітаса, а з 1997 року була професоркою консерваторії. Також працювала в Москві до кінця життя. Серед її учнів — Мікаель Бабаянян, Рустам Яваєв, Анна Маїлян, Лузіне Азарян і Лолітта Семеніна.

Репертуар Араксії Давтян був дуже широким і охоплював твори Йоганна Себастьяна Баха, Джованні Перголезі, Вольфганга Амадея Моцарта, Джузеппе Верді, Ріхарда Штрауса, Михайла Глінки, Ігоря Стравінського, Сергія Прокоф’єва та Дмитра Шостаковича. Вона також знялася в сюрреалістичному фільмі Рустама Хамдамова «Вокальні паралелі» (2005).

Давтян була однодумницею опозиційного руху Вірменії та боролася за свободу політв’язнів. Вона була двоюрідною сестрою піаністки Світлани Навасардян. За свої мистецькі здобутки удостоєна звання заслуженої артистки Вірменської РСР (1987) та народної артистки Республіки Вірменія (2004), була лауреаткою Всесоюзного конкурсу вокалістів імені Глінки в Таллінні (1979, третя премія) і Міжнародного конкурсу музики і танцю імені Віотті у Верчеллі (1984). Померла 28 липня 2010 року в Москві, похована в Єреванському міському пантеоні.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.