Аксель Гаде
Аксель Вільгельм Гаде — датський скрипаль, композитор і музичний педагог. Народився 28 травня 1860 року в Копенгагені. Він був сином Нільса Гаде, онуком І. П. Е. Гартмана та дядьком Руда Ланггора.
У 1881 році закінчив Копенгагенську консерваторію, де навчався гри на скрипці у Вальдемара Тофте. Потім удосконалював майстерність у Берліні під керівництвом Йозефа Йоахіма та вивчав там контрапункт у Фрідріха Кіля. З 1884 року грав на скрипці в Королівській капелі, а з 1910-го був її концертмейстером.
Гаде написав два скрипкові концерти — 1889 і 1899 років, а також опери «Венеційська ніч» (1919), за мотивами твору Гольгера Драхмана, та «Лізетта» (1921). До його доробку також належать камерні, хорові й вокальні твори.
З 1885 року викладав скрипку в Копенгагенській консерваторії; серед його учнів був Генрі Гольст. У 1918 році Гаде став лицарем ордена Даннеброг. Помер 9 листопада 1921 року у Фредеріксберзі; похований на Західному кладовищі.