Азарій Іванов
Азарій Іванов (1895–1956) — радянський музичний діяч, композитор, видавець і педагог. Народився в Казані, помер у селищі Репіно.
Закінчив Східний музичний технікум у Казані, де навчався гри на фортепіано в класі К. А. Корбута. 1928 року закінчив Ленінградську консерваторію, де вивчав композицію у В. П. Калафаті та М. О. Штейнберга.
У 1928–1931 роках викладав у музичному технікумі в Чкалово й завідував там навчальною частиною. Від 1931 року викладав теоретичні дисципліни та керував оркестровим відділенням у Першому Ленінградському музичному училищі, а згодом працював у різних музичних навчальних закладах Ленінграда.
У 1945–1953 роках був головним редактором Ленінградського відділення Державного музичного видавництва. Підготував навчальні посібники «Посібник гри на акордеоні» та «Початковий курс гри на баяні», укладав серії нотних збірників «Російські пісні» й «Альбом баяніста», створив численні обробки та перекладення для баяна.
Серед його творів — соната (1927), варіації (1926), балетна сюїта (1952), марші, три танці, п’ять казахських пісень для фортепіанного тріо та «Маленькі п’єси» (1950). Також писав обробки й перекладення народних пісень і танців.