Австрійський композитор і музичний педагог Беньямін Вільгельм Майєр народився 10 червня 1831 року в Празі. У юності навчався у Празькій органній школі в К. Ф. Піча, а згодом здобув юридичну освіту в Карловому університеті. 1856 року він отримав ступінь доктора права.
Майєр служив у державних установах Пешта й Відня та публікував музичні твори під псевдонімом В. А. Ремі. Ініціали відсилали до імені Вольфганг Амадей — на честь Моцарта. 1861 року Майєр залишив державну службу й оселився в Граці, де присвятив себе композиції та викладанню.
Він написав п’ять симфоній, увертюру «Сарданапал», симфонічну поему «Гелена», оперу «Лісові діви» (1876), хорові твори й романси. Його музика належала до ранньоромантичної течії та тяжіла до ілюстративності. Майєр був відомий передусім як педагог; серед його учнів були Вільгельм Кінцль, Еміль фон Резнічек, Фелікс Вайнгартнер і Ферруччо Бузоні. Бузоні з теплотою згадував учителя в некролозі, відзначаючи його захоплення Моцартом і живе почуття гумору. За багаторічну педагогічну діяльність Майєр отримав лицарський хрест ордена Франца Йосифа. Він помер у Граці 23 січня 1898 року.