Бернгард Шольц
Бернгард Шольц — німецький диригент, композитор, піаніст і музичний педагог. Він народився 30 березня 1835 року в Майнці, а помер 26 грудня 1916 року в Мюнхені.
У молодості Шольц вивчав у Парижі друкарську справу, продовжуючи родинну традицію. Згодом він почав займатися музикою в Ернста Пауера в Майнці, а в 1855–1856 роках у Берліні вивчав теорію композиції та контрапункт під керівництвом Зігфріда Дена. У 1855 році розпочав кар’єру піаніста, а наступного року вирушив до Мілана вивчати спів.
Повернувшись до Німеччини, Шольц став професором контрапункту в Мюнхенській консерваторії й працював там до 1858 року. Потім він був капельмейстером у Цюриху, а в 1859–1865 роках — у придворній капелі та театрі Ганновера. У Нюрнберзі представив оперу «Карло Роза». Від 1870 року жив у Берліні.
У 1883–1908 роках Шольц очолював Консерваторію Гоха у Франкфурті-на-Майні. Він також викладав у консерваторіях Штерна та Теодора Куллака. У 1870-х роках його твори були популярні в Німеччині.
Шольц написав кілька опер, ораторії, церковні твори та іншу музику. Серед його опер — «Гусари Цітена», «Моргана», «Голо», «Трубач із Зеккінгена», «Поважні господарі», «Інго», «Рік 1757» і «Мірандоліна». До його доробку також належать музика для хору й оркестру, дві симфонії та фортепіанний концерт. Після смерті Зігфріда Дена Шольц видав його працю про контрапункт, канон і фугу.