Борис Єрзакович
Борис (Бер) Гіршевич Єрзакович — казахський і радянський музикознавець, фольклорист і композитор. Доктор мистецтвознавства з 1966 року, професор з 1970 року, заслужений діяч мистецтв Казахської РСР. У 1967 році став членом-кореспондентом Академії наук Казахської РСР.
Народився 1908 року в Акмолінську. У 1931—1938 роках працював редактором Казахського радіо. 1932 року очолив жіночий хор, який через два роки перетворили на хор Казахського радіо. У 1938—1943 роках керував музичним відділом Управління у справах мистецтв Казахської РСР.
1949 року закінчив Алматинську державну консерваторію імені Курмангази, де навчався у Євгена Брусиловського. У 1950—1952 роках викладав у консерваторії поліфонію та аранжування. Від 1961 до 1987 року був науковим консультантом фольклорного кабінету й викладав історію казахської музики в Алматинській консерваторії; серед його учнів — Булат Каракулов.
З 1945 року працював старшим науковим співробітником. У 1950—1961 роках очолював сектор мистецтвознавства Академії наук Казахської РСР, у 1961—1968 роках — відділ театрального й образотворчого мистецтва Інституту літератури і мистецтва Академії наук Казахської РСР, а з 1969 року — відділ музичного мистецтва.
Від 1931 року збирав і досліджував казахську народну музику; записав близько 2500 казахських пісень і кюїв. Розробив класифікацію жанрів казахської пісенної творчості, дослідив музичне втілення епічних та історичних оповідей, обґрунтував національну своєрідність казахського пісенного мелосу і характеризував творчість народних композиторів.
Є автором праць «Пісенна культура казахського народу», «Музична спадщина казахського народу», «Народні пісні Казахстану», «Пісні Кенена Азербаєва», «Музичне втілення казахського епосу», «Казахські радянські народні пісні» та «Творчі зв’язки казахської і російської музики». Уклав збірники творів народних композиторів-співаків Біржана, Мухіта, Жаяу Байжанова та Абая. Написав «Увертюру на казахські теми» для оркестру, симфонічну поему «Тулеген Тохтаров», «Маленького музиканта» — цикл із 20 п’єс на казахські теми, хори, пісні, романси й музику до вистав «Амангельди» та «Шокан Валіханов».
Помер 2 травня 1997 року в Алмати. Похований на Центральному кладовищі міста.