Борис Гольц

Борис Гольц — радянський композитор, кінокомпозитор і піаніст. Він народився 29 грудня 1913 року в Ташкенті. Від 1926 року жив у Ленінграді, з яким були пов’язані його навчання, творче становлення та останні роки життя.

У 1927—1933 роках навчався в Ленінградському центральному музичному технікумі у класі фортепіано Марії Баринової, а також на інструкторському відділенні 1-го музичного технікуму. Водночас працював акомпаніатором у кінотеатрах. У 1933 році вступив до Ленінградської консерваторії. Як випускник консерваторії він здобув дві спеціальності: у 1938 році закінчив фортепіанний факультет у класі Леоніда Миколаєва та Н. Брауна, а в 1940 році — композиторський факультет у класі композиції Володимира Пушкова; також навчався у Бориса Асаф’єва.

Ще в студентські роки його талант був помічений. Найбільше визнання здобули цикл «24 прелюдії для фортепіано» та струнний квартет. До його спадщини також належать концерт для фортепіано з оркестром, «Святкова увертюра» для оркестру, п’єси для скрипки з фортепіано та для віолончелі з фортепіано, твори для балалайки, експромт для естрадного оркестру, романси на вірші Олександра Пушкіна, Олександра Блока, А. Чуркіна та Н. Брауна, а також музика до вистави «Нічний огляд» і до кількох кінофільмів.

Гольц звертався і до жанру масової пісні. Серед його ранніх пісень — «Сибірські ріки», «Заклик» і «Радянський прикордонник». У роки Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і в 1941—1942 роках працював у творчій групі при Політуправлінні Балтійського флоту, яка створювала масові пісні. У цей час він написав близько двадцяти пісень, що друкувалися й звучали по радіо в блокадному Ленінграді, зокрема «Клятва», «Пісня про Бринька», «Пісня гніву», «Балтійська артилерійська», «Готуйтеся, балтійці, в похід», «Пісня 3-го гвардійського полку», «Пісня помсти», «Помста балтійців», «За честь Батьківщини», «Світить у небі зірочка високо» та «Пісня 55-ї армії». За останню композитор у блокадному Ленінграді був нагороджений продовольчим пайком.

Серед його відомих творів — «Святкова увертюра» для симфонічного оркестру, концерт для фортепіано з оркестром, сюїта для естрадного оркестру та цикл «24 прелюдії для фортепіано». Він також писав музику для кіно; у його фільмографії — стрічки «Шахтарі», «Садівник», «Четвертий перископ» і «Вагон вирушає на світанку».

Борис Гольц помер від голоду в блокадному Ленінграді 3 березня 1942 року у віці 28 років. Його життя виявилося коротким, але творча спадщина зберегла пам’ять про нього як про обдарованого музиканта, чия праця була тісно пов’язана і з академічною музикою, і з культурним життям воєнного часу.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.