Цецилия Ганзен

Цецилия Ганзен — руська і германська скрипалька та музичний педагог. Вона народилася 16 лютого 1897 року в станиці Каменська Області Війська Донського. Її батько, данець за походженням, був викладачем музики, а сестра Фріда добре грала на фортепіано. Спочатку Цецилия також тяжіла до фортепіано, але вже у віці трьох із половиною років перейшла на скрипку.

Помітивши виняткові здібності доньки, батько в десятирічному віці привіз її до Санкт-Петербурга, де вона почала навчатися в консерваторії у Леопольда Ауера. У 1910 році відбувся її концертний дебют. У юні роки вона здобула кілька перших місць на конкурсах, виконуючи, зокрема, концерти Бетховена, а в 1914 році отримала 1200 рублів від Фонду Антона Рубінштейна. Її гастрольні плани були перервані початком Першої світової війни.

У 1916 році Ганзен познайомилася з піаністом Борисом Захаровим, з яким того ж року одружилася. Подружжя вирушило у своє перше спільне турне Скандинавією, а в 1917 році в них народилася донька Тетяна. До остаточного виїзду за кордон у 1921 році вони жили в Санкт-Петербурзі та входили до кола відомих діячів культури, зокрема були учасниками вечорів на дачі Іллі Рєпіна «Пенати». У 1922 році Рєпін створив портрет скрипальки.

Після від’їзду з Радянської Росії в 1921 році Цецилия концертувала у Фінляндії, Німеччині, а також у США, зокрема в Сан-Франциско, Бостоні та Чикаго. Наприкінці 1920-х років під час гастролей у Шанхаї її чоловік вирішив залишитися в Китаї, тоді як вона повернулася на Захід і надалі жила в Європі. У 1930 році вона брала участь у концертній програмі Дня російської культури, а також у Парижі дала показовий і благодійний концерт на «електромагнітній» скрипці І. І. Махоніна. 3 листопада 1927 року в Медоні вона виступила разом із Миколою Метнером, виконавши Сонату № 2 G-dur, op. 44.

У 1931 році Ганзен познайомилася з германським юристом і філософом Германом Фридманом та вийшла за нього заміж. У 1933 році, після приходу нацистів до влади, родина через єврейське походження Фридмана була змушена тікати до Франції. Наступного року вона дала в Парижі концерт на користь Російської консерваторії.

У 1950 році, коли Герману Фридману запропонували викладати філософію в Гейдельберзькому університеті, Цецилия переїхала до Німеччини. Там вона сама займалася педагогічною діяльністю і стала професором Вищої музичної школи. Після смерті чоловіка перебралася до Лондона, де жила разом із дочкою до кінця життя. Померла в Лондоні в липні 1989 року.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.