Шарлотта Ху — американська класична піаністка тайванського походження. Вона здобула перемогу на Міжнародному конкурсі піаністів імені Артура Рубінштейна 2008 року та отримала премію «Золота мелодія» 2012 року за найкращий класичний альбом. Також вона заснувала Міжнародний музичний фестиваль Юнь-Сян у Тайбеї.
Народилася в Тайбеї. Концертний дебют із оркестром відбувся, коли їй було 13 років, разом із польським камерним оркестром «Капелла Краковієнсіс». У 14-річному віці вона переїхала до Сполучених Штатів, щоб навчатися на підготовчому відділенні Джульярдської школи. У 1998 році, у 16 років, Ху здобула срібну медаль на Тайбейському міжнародному конкурсі піаністів як наймолодша учасниця. Згодом вона отримала ступені бакалавра та магістра в Джульярдській школі, де навчалася у Герберта Стессіна та Оксани Яблонської. Пізніше вона також навчалася у Сергія Бабаяна в Клівлендському інституті музики та у Карла-Гайнца Кеммерлінга у Вищій школі музики, театру та медіа в Ганновері.
У 1997 році Ху взяла участь в Аспенському музичному фестивалі й перемогла в Концертному конкурсі Аспена, виконавши Третій фортепіанний концерт Прокоф’єва з Аспенським концертним оркестром. Того ж сезону вона виграла конкурс Ґрінфілда Філадельфійського оркестру, що привело до її дебюту з цим колективом у концерті з виконанням фортепіанного концерту Ґріга. Європейський дебют піаністки відбувся 1999 року на Міжнародному музичному фестивалі Шопена в Душниках-Здруї в Польщі, а 2000 року вона дала речиталь у залі Кляйне Заал концертного залу Консертгебау в Амстердамі. У 2007 році вона дебютувала з сольним концертом у залі Еліс Таллі в Лінкольн-центрі та повернулася туди знову у 2009 році.
У 2008 році Шарлотта Ху здобула головну нагороду 12-го Міжнародного конкурсу піаністів імені Рубінштейна в Тель-Авіві, виступаючи з Ізраїльським філармонічним оркестром у півфіналі та фіналі, а також отримала приз глядацьких симпатій. Через тиждень після завершення конкурсу вона замінила Елен Грімо у виконанні Першого фортепіанного концерту Бетховена з Ізраїльським філармонічним оркестром. У наступні два сезони після цієї перемоги вона дебютувала у Вігмор-голі в Лондоні, на фестивалі «Клавір-Рур», у Геркулесзалі в Мюнхені, Тель-Авівській опері, залі Саль Корто в Парижі, залі Рубінштейна в Лодзі та у Великій залі Академії Ліста в Будапешті на запрошення диригента і піаніста Тамаша Вашарі. Вона також виступала як солістка з Ізраїльським симфонічним оркестром, Йоганнесбурзьким філармонічним оркестром і Національним симфонічним оркестром Тайваню.
Після конкурсу Рубінштейна Ху перемогла на Міжнародному конкурсі Гільдії концертних артистів у Нью-Йорку 2009 року та підписала контракт із CAG Artist Management. У наступні сезони вона виступала в престижних концертних серіях у Сполучених Штатах та за їх межами, зокрема дебютувала в Weill Recital Hall при Карнеґі-голі, здійснила оркестровий дебют у Сан-Паулу, виступала в Європі в Бріджвотер-голі в Манчестері та в мюнхенському Гастайзі, а також провела тур Південною Африкою з десяти концертів. Упродовж кар’єри її підтримували Фундація «Пафін» у Сполучених Штатах, Фундація «Чі-Мей» на Тайвані, Фундація Солті в Бельгії, Фундація Хатторі в Лондоні та освітні й культурні комітети Тайваню.
Ху активно підтримує музичну освіту. У червні 2020 року завдяки благодійному концерту Hope Charity Concert, що транслювався наживо на її сторінці у фейсбуці, вона зібрала 27 тисяч доларів США на освітні благодійні програми для молоді. Програма, повністю присвячена Лісту та його транскрипціям німецьких пісень, охопила понад 140 тисяч слухачів у світі. Вона є артисткою Steinway, працює запрошеною мисткинею-резиденткою та викладачкою фортепіано в Університеті Темпл у Філадельфії, а також проводить майстер-класи й резиденції в університетах і на музичних фестивалях у різних країнах.
У 2011 році Шарлотта Ху випустила дебютний альбом «Шопен» на тайванському лейблі ArchiMusic. У 2012 році цей запис був номінований на дві премії «Золота мелодія» — за найкраще виконання та за найкращий класичний альбом року — і переміг у категорії найкращого класичного альбому. Серед її подальших записів — «Твори Гранадоса, Моцарта і Равеля» (2013), «Джеремі Ґілл: Before the Wresting Tides» (2017), «Рахманінов» (2019) та «Ліст: Метаморфози» (2024). Її записи, видані на Naxos/CAG Records і BMOP/sound разом із Boston Modern Orchestra Project, здобули схвальні відгуки критики, а альбом із музикою Рахманінова отримав п’ятизіркову рецензію журналу Pianist.
Окреме місце в її діяльності посідає підтримка молодих музикантів із Тайваню. У 2011 році вона заснувала Фундацію Юнь-Сян та Міжнародний музичний фестиваль Юнь-Сян, перший випуск якого відбувся у Тайбеї в листопаді 2012 року. Фестиваль включає майстер-класи, конкурс концертів Юнь-Сян і концертні програми в Національному театрі та Національній концертній залі Тайбея. У 2013 році вона також заснувала Філадельфійську академію юних піаністів. До 2024 року академія стала помітною інституцією у світі класичної музики, організувавши понад сто п’ятдесят концертів у живому форматі та онлайн і понад тисячу годин майстер-класів за участю всесвітньо відомих музикантів.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.