Кор де Грот
Корнеліс Вілгелмус «Кор» де Грот — нідерландський композитор, диригент і піаніст. Народився 7 липня 1914 року в Амстердамі та помер там само 26 травня 1993 року. Був сином піаніста й артиста Корнеліса Вілгелмуса де Грота та Елізабет Анни Лемгейс; одружився з Корнелією де Ган.
Де Грот навчався гри на фортепіано в Егберта Вена та Ульферта Шултса в Амстердамській консерваторії, а також вивчав композицію і диригування у Сема Дрездена. Закінчив консерваторію 1932 року з відзнакою. Згодом викладав фортепіано Лексу ван Делдену.
1936 року здобув пʼяту премію на міжнародному конкурсі піаністів у Відні. У 1938–1946 роках викладав у Королівській консерваторії в Гаазі. Виступав із провідними оркестрами Нідерландів, зокрема з Резидентським оркестром під орудою Віллема ван Оттерлоо.
У 1937–1959 роках де Грот 73 рази виступив із оркестром Консертгебау. Він працював із диригентами Віллемом Менгельбергом, Едуардом ван Бейнумом, Отто Клемперером, Рафаелем Кубеліком, Анталом Дораті, Юджином Орманді та Джорджем Селлом; під орудою Селла виконав Концерт для лівої руки Моріса Равеля. 1942 року двічі зіграв власний Перший фортепіанний концерт із цим оркестром під керуванням Пауля ван Кемпена. Від 1960 року певний час був музичним режисером, а від 1966 року — мистецьким керівником Нідерландської радіоспілки.
Через тривалі проблеми з правою рукою піаніст мусив грати лише лівою; для цього він спеціально переробив 70 композицій. Інші композитори також писали для нього твори для лівої руки, згодом обʼєднані видавництвом «Донемус» у збірці «Mano sinistra». Як композитор створював музику не лише для фортепіано, а й концерти для флейти, кларнета та скрипки. Для розважальної музики користувався псевдонімом Гай Шервуд.
Де Грот найбільше прославився інтерпретаціями класичного, романтичного та іспанського репертуару, водночас виконував сучасну музику нідерландських композиторів Юрріана Андріссена та Генка Бадінгса. Його гру зафіксовано на численних записах для «Філіпс Рекордс». Серед його вибраних творів — «Класична симфонія» (1930), три фортепіанні концерти, «Концерт для двох фортепіано» (1939), Флейтовий концерт (1940), Кларнетовий концерт (1941), «Дивертисмент» (1949), «Music in a nutshell» (1950), «Capriccio» для фортепіано з оркестром (1955), «Контрасти» (1955) і «Variations imaginaires» для лівої руки (1961), а також балетна та кіномузика.