Давид Ашкеназі
Давид Вульфович Ашкеназі — радянський естрадний піаніст, концертмейстер і композитор. Народився 25 грудня 1915 року в Нижньому Новгороді в родині бухгалтера Вульфа Ашкеназі. Самостійно опанував гру на фортепіано й у дванадцятирічному віці почав виступати в кінотеатрах, акомпануючи показам німих фільмів.
У 1936 році закінчив музичне училище, переїхав до Москви та вступив до Московської консерваторії в клас професора Шацкеса. Тоді ж познайомився з Вадимом Козіним і багато років був його акомпаніатором. У повоєнні роки акомпанував Рашиду Бейбутову, Ізабеллі Юр'євій, Аллі Баяновій, Клавдії Шульженко, Людмилі Зикіній, Марку Бернесу, Валентині Толкуновій, Йосипу Кобзону та Марині Гордон. Для Гордон написав кілька пісень на їдиші. Також працював у театрі естради.
Ашкеназі написав романс «Коли в передчутті розлуки» на вірші Якова Полонського, що увійшов до репертуару виконавців романсів, а також фортепіанну музику до танцю «Па-Зефір». Знімався як піаніст у фільмах «Яблучко» (1946) і «Гранатовий браслет» (1964), а 1978 року був композитором фільму «Баламут». У 1990 році йому надали звання заслуженого артиста РРФСР, а в 1996 році — народного артиста Російської Федерації.
Помер 19 лютого 1997 року в Москві.
Організації
1