Дмитро Китаєнко

нар. 1940 (Ленінград)

Дмитро Китаєнко — радянський і російський диригент та музичний педагог, народний артист СРСР. Народився 18 серпня 1940 року в Ленінграді в родині вчительки та інженера. Його батько Георгій Китаєнко був лауреатом Сталінської премії.

1958 року Китаєнко закінчив Хорове училище імені Михайла Глінки та вступив на диригентсько-хоровий факультет Ленінградської консерваторії, де навчався також оперно-симфонічного диригування у класі Едуарда Грикурова. Після закінчення консерваторії з відзнакою 1963 року продовжив освіту в аспірантурі Московської консерваторії. У 1966—1967 роках стажувався у Віденській академії музики під керівництвом Ганса Сваровскі та Карла Естеррайхера, відвідував семінари Герберта фон Караяна.

У 1967—1969 роках був диригентом-стажистом Оперної студії та симфонічного оркестру Музичного училища при Московській консерваторії. Від 1969 до 1996 року викладав на кафедрі оперно-симфонічного диригування Московської консерваторії, а 1986 року став професором. У 1969 році почав працювати диригентом Музичного театру імені Костянтина Станіславського та Володимира Немировича-Данченка, а в 1970—1976 роках був його головним диригентом. За його участю відновили постановки «Кармен» Жоржа Бізе, «Катерини Ізмайлової» Дмитра Шостаковича, «Богеми» Джакомо Пуччіні та балету «Попелюшка» Сергія Прокоф’єва; він також диригував постановками «Алеко» Сергія Рахманінова й «Маври» Ігоря Стравінського.

У 1976—1990 роках Китаєнко очолював Академічний симфонічний оркестр Московської філармонії як головний диригент і художній керівник. Від 1969 року гастролював із радянськими та закордонними симфонічними оркестрами. З 1990 року працює за межами країни: у 1990—1996 роках був головним диригентом Симфонічного оркестру Франкфуртського радіо, у 1990—1998 роках — Бергенського філармонічного оркестру, у 1990—2004 роках — Бернського симфонічного оркестру, а в 1999—2004 роках — Симфонічного оркестру Корейської мовної корпорації. Проживає у Швейцарії.

Диригував Берлінським і Віденським філармонічними оркестрами, Саксонською державною капелою, оркестром Ґевандгауза, Лондонським симфонічним оркестром, оркестром Консертгебау, Чиказьким симфонічним оркестром, Бостонським симфонічним оркестром, Філадельфійським оркестром та Симфонічним оркестром NHK. У Віденській опері здійснив постановки «Пікової дами» Петра Чайковського 1982 року та «Бориса Годунова» Модеста Мусоргського 1983 року. Його дискографія містить записи всіх симфоній Миколи Римського-Корсакова, Олександра Скрябіна, Сергія Рахманінова, Дмитра Шостаковича й Сергія Прокоф’єва, а також опери «Золотий півник» Римського-Корсакова та балету «Ромео і Джульєтта» Прокоф’єва.

Китаєнко здобув другу премію на першому Міжнародному конкурсі диригентів Герберта фон Караяна 1969 року. Він є лауреатом премії Ленінського комсомолу, Державної премії РРФСР імені Михайла Глінки та Міжнародної премії класичної музики ICMA за справу всього життя.

Організації