Дмитро Клебанов
Дмитро Клебанов, при народженні Дмитро Лейбович Клебанов, — український радянський композитор, диригент і музичний педагог. Народився 12 (25) липня 1907 року в Харкові. Мав звання заслуженого діяча мистецтв УРСР (1967).
Із шести років навчався гри на скрипці, а з семи років — у Харківському музичному училищі. У 1926 році закінчив теоретико-композиторський факультет Харківського музично-драматичного інституту в класі композиції Семена Богатирьова. Також відвідував у Харкові вищі диригентські курси, де навчався у Григорія Адлера.
У 1927—1928 роках був артистом оркестру та альтистом Ленінградського театру опери та балету імені Сергія Кірова. Протягом 1928—1931 років працював диригентом театрів «Веселий пролетар», музичної комедії та Революції у Харкові. У 1931—1934 роках диригував Симфонічним оркестром Українського радіокомітету.
Від 1934 року викладав композицію в Харківській консерваторії: з 1940 року був доцентом, з 1960 року — професором, а в 1970—1973 роках очолював кафедру композиції та інструментування. Серед його учнів — Мирон Кармінський, Віталій Губаренко, Ігор Польський, Валентин Птушкін, Борис Яровинський, Володимир Золотухін, Валентин Бібік і Віктор Суслін.
У 1941—1943 роках перебував в евакуації в Ташкенті разом із родиною та батьками; працював доцентом Інституту підвищення кваліфікації працівників мистецтв Узбекистану. Від 1933 року входив до правління Харківського відділення Спілки композиторів УРСР, а в 1948—1949 роках був його головою; також обирався членом правління Спілки композиторів УРСР.
Після повернення до Харкова 1945 року написав Першу симфонію «Пам’яті мучеників Бабиного Яру», прем’єра якої відбулася в Харкові 1947 року. У 1990 році симфонію виконав у Києві Державний оркестр України під орудою Ігоря Блажкова, а 2024 року в Києві вона прозвучала в редакції Олександра Щетинського. У 1965 році Клебанов очолював журі Українського республіканського конкурсу скрипалів і віолончелістів, а 1966 року був членом журі III Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського в Москві.
Його доробок охоплює опери «Лелеченя», «Єдиним життям», «Василь Губанов», «Червоні козаки» та «Маївка», балети «Лелеченя» і «Світлана», дев’ять симфоній, концерти для скрипки, віолончелі та альта з оркестром, шість струнних квартетів, два тріо й квінтет. Він писав вокальні цикли на вірші Генріха Гайне, Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна та давніх японських поетів, а також камерні ансамблі, інструментальні п’єси, хори, романси, пісні, музику для драматичного театру й кіно. Автор монографій «Мистецтво інструментування» та «Майстерність інструментування» і музики до кінофільмів «Подвиг розвідника», «Травнева ніч», «Прапори на баштах», «Літак відлітає о 9-й» і «Буковина — земля українська».
Помер 5 червня 1987 року в Харкові.