Дмитро Михайлович Циганов — радянський російський скрипаль, педагог. Народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії першого ступеня. Народився в Саратові, з дитячих років займався музикою під керівництвом батька-скрипаля, опановуючи гру на скрипці та фортепіано. Навчався в Саратовській консерваторії у класі Ярослава Гаека, а згодом закінчив Московську консерваторію за класом скрипки А. Я. Могилевського і класом композиції Г. Л. Катуара.
У 1919 році добровольцем вступив до РСЧА. Був концертмейстером симфонічного оркестру Політвідділу Південно-Східного фронту, першим скрипалем квартету та скрипалем-солістом. Після закінчення консерваторії у 1922 році розпочав концертну діяльність. Особливої слави набув як ансамблевий виконавець.
У 1923 році став одним із засновників Квартету імені Л. ван Бетховена, у якому виконував партію першої скрипки понад півстоліття, до 1977 року. Квартет гастролював по СРСР і за кордоном та став першим виконавцем багатьох творів Сергія Прокоф’єва, Дмитра Шостаковича, Миколи Мясковського, Віссаріона Шебаліна та інших радянських композиторів. Циганов також уперше в СРСР виконував низку важливих камерних творів, зокрема цикл із десяти сонат Бетховена разом із Львом Оборіним, твори Миколи Метнера за участю автора, а також композиції Равеля, Регера, Шимановського, Мійо і Прокоф’єва.
Він прославився як виконавець творів Нікколо Паганіні та Дмитра Шостаковича. У 1923 році в Великому залі Московської консерваторії здійснив історичне виконання повного циклу «24 каприси для скрипки соло» Паганіні — уперше після самого композитора. Із Шостаковичем скрипаля пов’язували багаторічна дружба і творча співпраця; саме Циганову був присвячений 12-й струнний квартет композитора.
Окрім виконавської діяльності, Циганов здійснив низку скрипкових транскрипцій творів Йоганна Себастьяна Баха, Антоніо Вівальді, Петра Чайковського, Ігоря Стравінського, Родіона Щедріна та інших авторів, а також редагував каденції до скрипкових концертів різних композиторів. Він був також автором статей із питань скрипкового виконавства.
Велику частину життя присвятив педагогічній роботі в Московській консерваторії імені П. І. Чайковського, де викладав з 1930 до 1985 року, став професором у 1935 році, а з 1956 до 1985 року очолював одну зі скрипкових кафедр. Серед його учнів — М. Федотов, С. Гіршенко, Ю. Корчинський, З. Шихмурзаєва та інші. Він входив до журі багатьох міжнародних конкурсів скрипалів у Брюсселі, Монреалі, Генуї, Празі, Бухаресті, Женеві, Мюнхені, Зальцбурзі, Познані, Будапешті та Берліні, а також від заснування був постійним членом журі Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського за спеціальністю «скрипка».
Циганов був удостоєний численних почесних звань і нагород, серед яких звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР, народного артиста РРФСР і народного артиста СРСР, Сталінська премія першого ступеня, три ордени Трудового Червоного Прапора, золота медаль Московської консерваторії, «Гран-прі» Паризької академії Шарля Кро за запис фортепіанного квінтету Шостаковича за участю автора, почесна медаль Фонду імені Ежена Ізаї та інші відзнаки. Помер у Москві й був похований на Ваганьковському кладовищі.