Едгар Оганесян

Едгар Оганесян

нар. 1930 (Єреван) · пом. 1998 (Єреван)

Едгар Сергійович Оганесян — вірменський радянський композитор, кінокомпозитор і музичний педагог. Народився 14 січня 1930 року в Єревані. Помер 28 грудня 1998 року в Єревані; за іншими джерелами, дата смерті — 27 грудня. Похований на Тохмахському кладовищі.

1953 року закінчив Єреванську консерваторію за класом композиції у Григора Єгіазаряна, а 1957 року — аспірантуру Московської консерваторії під керівництвом Арама Хачатуряна. У 1956—1973 роках був заступником голови правління Спілки композиторів Вірменської РСР. Очолював Вірменський театр опери та балету імені Олександра Спендіарова як художній керівник і директор у 1962—1968 роках, а в 1970—1974 роках працював художнім керівником Державного ансамблю вірменської народної пісні й танцю.

Від 1976 року був художнім керівником Єреванського об’єднання «Армконцерт». У 1979—1985 роках обіймав посади музичного керівника Держтелерадіо Вірменії та художнього керівника його Камерного хору. У 1986—1991 роках був ректором Єреванської консерваторії та професором. Також входив до Спілки кінематографістів Вірменської РСР.

Творчий доробок Оганесяна охоплює балети «Мармар», «Блакитний ноктюрн», «Вічний ідол», балет-ораторію «Антуні», оперу-балет «Давид Сасунський», «Маскарад» на музику Арама Хачатуряна, «Жанну д’Арк» і «Суламіф». Він написав оперу «Подорож в Арзрум» за Олександром Пушкіним, ораторію «Григор Нарекаці», симфонії 1958, 1983 і 1984 років, симфонічну поему «Голгофа», камерні та хорові твори, музику для драматичних вистав, обробки вірменських народних пісень і танців. Створював також пісні на вірші Ованеса Туманяна, Аветіка Ісаакяна, Сільви Капутікян, Паруйра Севака, Ваагна Давтяна, Юрія Саакяна та Геворга Сар’яна.

Як кінокомпозитор працював над стрічками «Через честь», «Північна веселка», «Ловці губок», «Народжені жити», «Дорога», «Нічний пасажир», «Надзвичайне доручення», «Жив чоловік», «Вибух після опівночі», «Вірменські фрески», «Останній подвиг Камо», «Зірка надії» та «Катастрофа», музику до якої написав спільно з Юрієм Арутюняном. Лауреат Державної премії Вірменської РСР, Державної премії СРСР і премії імені Арама Хачатуряна; мав звання народного артиста Вірменської РСР і народного артиста СРСР.

Організації