Едуар Ріслер — французький піаніст, народився 23 лютого 1873 року в Баден-Бадені. Його батько був німцем, а мати походила з Ельзасу. Ріслер навчався в Паризькій консерваторії у Еміля Декомба, Луї Дьємера й Теодора Дюбуа, а згодом — у Німеччині в Ежена д’Альбера та Бернгарда Штафенхагена. 1896 року він працював концертмейстером на Байройтському фестивалі.
Концертна діяльність Ріслера значною мірою ґрунтувалася на великих циклах: він виконував «Добре темперований клавір», усі сонати Бетховена й усі твори Шопена, випередивши поширення таких програм у XX столітті. Він також уперше виконав низку значних творів свого часу, зокрема фортепіанну сонату Поля Дюка, деякі п’єси Габріеля Форе та варіації для двох фортепіано Джордже Енеску разом з Альфредом Корто. Єдина серія його записів, зроблена 1917 року, згодом була відновлена й перевидана попри низьку якість звучання; вона охоплює репертуар від Жана-Філіппа Рамо до Енріке Гранадоса. Від 1906 року Ріслер викладав у Паризькій консерваторії. Він помер у Парижі 22 липня 1929 року.