Олена Бронфін

Олена Пилипівна Бронфін — радянська музикознавиця, педагогиня і перекладачка. Народилася 29 квітня 1911 року у Санкт-Петербурзі в родині музичного критика Пилипа Марковича Бронфіна та акушерки Рози Самсонівни Бронфін. Родина мешкала на набережній Фонтанки.

Вона закінчила Ленінградську консерваторію 1932 року по класу фортепіано Надії Голубовської, а згодом завершила аспірантуру з музикознавства під керівництвом А. В. Оссовського у 1939 році. Ступінь кандидата мистецтвознавства здобула 1942 року, захистивши в евакуації у Ташкенті дисертацію «Французька опера в Росії XVIII століття».

У 1931—1937 роках Бронфін працювала редакторкою в Ленінградському радіокомітеті. У 1937—1945 роках викладала в музичній школі-десятирічці при Ленінградській консерваторії, а з 1939 року працювала і в самій консерваторії на кафедрі історії зарубіжної музики. Від 1950 року була доценткою.

Значну частину її наукової праці становили дослідження, присвячені власним учителям. Вона написала книги «А. В. Оссовський. Нарис життя і творчої діяльності» (1960) та «Н. І. Голубовська — виконавиця і педагогиня» (1978), а також підготувала збірку вибраних статей і спогадів Оссовського.

Бронфін є авторкою праць про видатних європейських композиторів і музичну культуру, серед яких «Ян Сібеліус. Нарис життя і творчості» (1963, у співавторстві з В. М. Александровою), «Клаудіо Монтеверді. Короткий нарис життя і творчості» (1970), «Джоаккіно Россіні. Життя і творчість у матеріалах і документах» (1973), а також навчальний посібник «Про сучасну музичну критику» (1977).

Вона також виступала редакторкою-упорядницею книжок «Мануель де Фалья. Статті про музику і музикантів» (1971), «Музична естетика Франції XIX століття» (1974) та інших видань. Підсумкова збірка її статей «Про музику і музикантів» була опублікована 1994 року, вже після її смерті.

Померла Олена Бронфін 22 жовтня 1993 року у Санкт-Петербурзі.