Еміль фон Резнічек
Еміль Ніколаус Йозеф барон фон Резнічек — австрійський композитор. Народився 4 травня 1860 року у Відні, помер 5 серпня 1945 року в Берліні. Він був онуком військового капельмейстера Йозефа барона фон Резнічека; його батьком був фельдмаршал Йозеф барон фон Резнічек, матір’ю — Кларісса, уроджена княгиня Гіка. Братом композитора був художник Фердинанд фон Резнічек.
У 1878–1881 роках Резнічек вивчав право в Грацькому університеті, але згодом зосередився на музиці. У Граці він разом із Ферруччо Бузоні та Феліксом Вайнгартнером навчався теорії музики у Вільгельма Маєра. У 1881–1884 роках продовжив освіту в Лейпцизькій консерваторії: фортепіано опановував у Карла Райнеке, а теорію музики — у Саломона Ядассона.
Працював оперним диригентом і капельмейстером у Празі, Ваймарі, Мангаймі та Берліні. У 1920 році став викладачем Берлінської вищої школи музики, а також певний час очолював Міжнародне товариство композиторів. У празький період, 22 лютого 1887 року, народився його перший син Фрідріх, якого називали Фріцом.
Резнічек створив опери «Сатанелла» (1887), «Еммеріх Фортунат» (1888), «Орлеанська діва» (1886), «Донна Діана» (1894), «Тіль Уленшпігель» (1900), «Лицар Синя Борода» (1918), «Олоферн» (1922), «Сатуала» (1926), «Гра чи серйозність?» (1930) і «Гондольєр дожа» (1931). «Донна Діана», написана за однойменною комедією Морето, дала йому змогу зробити композицію основним заняттям; її увертюру особливо часто виконували у 1950-х роках.
У доробку композитора є п’ять симфоній, написаних у 1902–1924 роках, зокрема «Трагічна», «Іронічна» та «Танцювальна симфонія». Він також створив симфонічні сюїти, концерт для скрипки, твори для соліста й оркестру, увертюри та музику до вистави «Гра снів» Августа Стріндберга. Перше з його чотирьох струнних квартетів, написане 1921 року, вперше прозвучало 1996 року у виконанні Віденського квартету імені Франца Шуберта.