Енгельберт Рентген
Енгельберт Рентген (повне ім’я — Енгельберт Йоганн Маттіас Карел Рентген; 30 вересня 1829 — 12 грудня 1897) — німецький скрипаль, альтист, композитор, музичний педагог і концертмейстер. Народився в Девентері, помер у Лейпцигу.
У юності Рентген вагався між музикою та живописом. 1848 року він вступив до Лейпцизької консерваторії, де навчався гри на скрипці у Фердинанда Давіда. Після завершення навчання став концертмейстером других скрипок оркестру Ґевандгауза. Після смерті Давіда 1873 року Рентген разом із Генріхом Шрадіком очолив групу перших скрипок як концертмейстер.
У 1857–1874 роках він викладав у Лейпцизькій консерваторії, а після конфлікту з її директором Шляйніцем перейшов до приватної консерваторії, заснованої Шрадіком. Високу оцінку сучасників здобула його редакторська робота над струнними квартетами Людвіга ван Бетховена.
Рентген був одружений із піаністкою Пауліною Кленгель; їхнім сином був композитор Юліус Рентген. У спогадах Етель Сміт дім Рентгена та спільне музикування його родини постають уособленням німецького музичного духу.