Енвер Закірович Бакіров (7 липня 1920, Казань — 10 серпня 2001, Казань) — радянський і російський композитор. У 1969 році став заслуженим діячем мистецтв Татарської АРСР, у 1981 році — заслуженим діячем мистецтв РРФСР; 1973 року отримав Республіканську премію імені Габдулли Тукая, а 1993 року — звання народного артиста Республіки Татарстан.
1940 року закінчив Казанське музичне училище: гри на скрипці навчався у Ільяса Ваккасовича Аухадєєва, композиції — у Юрія (Георгія) Васильовича Виноградова. Того ж року розпочав службу у збройних силах; 1942 року закінчив Ульяновське танкове училище імені В. І. Леніна. У 1952 році завершив навчання в Казанській державній консерваторії за класом композиції у професора Альберта Семеновича Лемана.
У 1951—1956 роках викладав у Казанському музичному училищі, а в 1956—1957 роках очолював літературну частину Татарського театру опери та балету імені Муси Джаліля. 1958 року заснував і відкрив музичну школу № 1 у Єлабузі, яка згодом отримала його ім'я. У 1957—1970 роках працював у дитячих музичних школах Казані та Єлабуги, керував колективами художньої самодіяльності в Казані, Мінзелінську й Набережних Челнах.
Початком творчої діяльності композитора вважають пісню «Ранкова серенада» на вірші Хая Вахіта, написану 1937 року; її першим виконавцем був Ніяз Даутов. Бакіров створив понад двісті пісень, а його доробок охоплює різні жанри. Серед його творів — сонатина для віолончелі та фортепіано, поема «Водяна», кантата для хору і двох солістів, музичні комедії «Мелодія тальянки» та «Перший факел», опера «Гульзада», урочиста увертюра для симфонічного оркестру «КамАЗ» і музика до восьми драматичних вистав Татарського академічного театру імені Галіаскара Камала.
Одним із найзначніших творів Бакірова став балет «Золотий гребінь» 1957 року, перероблений 1971 року під назвою «Водяна» за мотивами однойменної казки Габдулли Тукая. У співавторстві з Ахметом Ісхаком він завершив 1982 року оперу «Тукай», присвячену особистому життю поета Габдулли Тукая. Оперу рекомендували до постановки, однак її не поставили; арії з неї звучали лише в концертному виконанні.
Ім'ям Енвера Бакірова названо дитячу музичну школу № 1 у Єлабузі та дитячу музичну школу № 6 у Казані. Похований на Новотатарському кладовищі в Казані.