Еріка Моріні — австрійська та американська скрипалька. Народилася 1904 року у Відні. Її батько Оскар Моріні, справжнє ім’я якого було Озер або Ойзер Моріц, походив із Трієста; з матір’ю музикантки, викладачкою фортепіано Малкою Вайсман, він познайомився у Чернівцях. Згодом родина переїхала до Відня та відкрила музичну школу в Леопольдштадті.
Перші музичні уроки Еріка здобула у батька, який навчався у Якоба Грюна та Йозефа Йоахіма. Вона продовжила освіту в Отакара Шевчика у Віденській музичній академії, а також брала уроки у Рози Гохман-Розенфельд. Ще змалку виступала перед імператором Францом Йосифом. Її сестра Аліса стала піаністкою, Стелла — скрипалькою, Гайді — танцівницею, а брати Френк та Альберт працювали відповідно артдилером і концертним агентом.
Від 1916 року Моріні давала концерти у Відні. У 1918 році виступила з Берлінським філармонійним оркестром, а 1919 року — з оркестром Лейпцизького Гевандгауза під орудою Артура Нікіша. Її дебют у США відбувся 1921 року в нью-йоркському Карнеґі-голі разом з Артуром Боданцкі.
1932 року скрипалька одружилася з ювеліром Феліче Сіракузано з Мессіни; дітей подружжя не мало. У 1938 році вона разом із чоловіком переїхала до Нью-Йорка, де продовжила концертну кар’єру та викладала гру на скрипці у приватній музичній школі. Громадянство США здобула 1943 року. У 1949 році повернулася до Відня і дала там перший за дванадцять років концерт. 1955 року стала почесною докторкою Коледжу Сміта в Массачусетсі, а 1963 року — Консерваторії Нової Англії в Бостоні. Від 1976 року припинила концертну діяльність.
У жовтні 1995 року, коли Моріні перебувала в лікарні, з її квартири на П’ятій авеню в Мангеттені викрали скрипку Страдіварі, картини, особисті листи та записи. Злочин залишився нерозкритим, а скрипалька про пограбування не дізналася. Вона померла 1 листопада 1995 року в Мангеттені, у віці 91 року.