Ернест Гіро — французький композитор і музичний педагог. Народився 23 або 26 червня 1837 року в Новому Орлеані. Його батько викладав музику. У 15 років Гіро написав оперу «Цар Давид» на біблійну тему; її поставили в Новому Орлеані.
У 1852 році він переїхав до Парижа й навчався в Паризькій консерваторії. Фортепіано викладав Антуан Мармонтель, композицію — Фроманталь Галеві. У 1859 році, завершуючи навчання, Гіро здобув Римську премію за кантату «Баязет і флейтист».
У 1876 році Гіро запросили до Паризької консерваторії викладати гармонію, а з 1880 року він вів клас композиції. Серед його учнів були Поль Дюка та Клод Дебюссі. Гіро писав опери для паризьких театрів; серед них — «Пікколіно», поставлена 1876 року, і балет «Гретна-Грін».
Гіро був близьким другом Жоржа Бізе. Після смерті Бізе він переробив розмовні діалоги опери «Кармен» на речитативи та уклав другу сюїту з музики до п’єси «Арлезіанка». Він також оркестрував оперу Оффенбаха «Казки Гофмана» й написав посібник «Практичний курс інструментовки», виданий 1892 року. Ернест Гіро помер 6 травня 1892 року в Парижі; його поховали на кладовищі Пер-Лашез.