Євгеніуш Моравський-Домброва
Євгеніуш Моравський-Домброва — польський композитор, музичний педагог і художник. Він народився 2 листопада 1876 року у Варшаві, а помер 23 жовтня 1948 року там само.
1904 року Моравський-Домброва закінчив Варшавський музичний інститут, де вивчав композицію у Зигмунта Носковського. Він також опановував живопис у Варшавській школі образотворчих мистецтв.
Від 1908 року композитор жив у Парижі та вдосконалював музичну майстерність у А. Жедальжа, вивчаючи контрапункт, і К. Шевіяра, який навчав його інструментування. Паралельно з музикою він займався живописом і скульптурою під керівництвом Еміля-Антуана Бурделя.
1930 року Моравський-Домброва повернувся на батьківщину й очолив консерваторію в Познані. У 1932–1939 роках він був ректором і професором інструментування Варшавської консерваторії. Його пов’язувала тісна дружба з литовським художником і композитором Мікалоюсом Чюрльонісом.
Моравський-Домброва був композитором романтичного напряму й використовував у програмних творах сюжети, пов’язані з романтизмом. Для його музичної мови характерні одухотвореність і піднесеність. Частина його спадщини загинула під час Другої світової війни у Варшаві.
Серед його творів — опери «Лілла Венеда», «Аспазія», «Саламбо» та незавершений «Пан Тадеуш»; балети «Крак і дракон», «Любов», «Світесянка» і «Готичний». Він написав симфонію «Прометей», ораторію «Божественна комедія», кантату «Кордецький», Ченстоховську месу, п’ять симфоній, зокрема «Квіти зла» за Шарлем Бодлером, симфонічні поеми «Дон Кіхот», «Улялум» за Едгаром Алланом По та «Ніколи більше» за його поемою «Ворон». До його доробку також належать концерти для фортепіано й скрипки з оркестром, камерні інструментальні ансамблі, вісім фортепіанних сонат, романси, духовні пісні з органом і музика до вистав драматичного театру.
1933 року композитор отримав Державну музичну премію за балет «Світесянка», а також Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі. 1935 року Польська академія літератури присудила йому «Золоті академічні лаври».