Евальд Аав
Евальд Аав — естонський композитор і хоровий диригент, один із засновників естонської національної опери. Народився 6 березня 1900 року в Ревелі. Його мати померла, коли йому було дев’ять років, тож він рано почав працювати й поєднував працю з навчанням. Брав приватні уроки гри на фортепіано у Хельмі Вітол-Морфельд, вивчав теорію музики та гармонію в Антона Касеметса. 1916 року вступив до оперного хору театру «Естонія».
Через три роки Аав почав навчатися в Талліннському вищому музичному училищі, яке 1923 року стало Талліннською консерваторією. Спершу він вивчав фортепіано, а згодом — композицію в А. І. Каппа. Консерваторію закінчив 1926 року. У 1924–1927 роках керував хором та оркестром Талліннського військового училища. У 1929–1936 роках очолював змішаний хор національного молодіжного об’єднання в Таллінні, а в 1934–1939 роках — засноване ним товариство «Естонські співці». 1938 року диригував зведеним чоловічим хором на XI Загальному співочому святі. Також керував іншими хорами й у 1930–1939 роках редагував музичну газету «Музикалехт».
Аав написав першу значну естонську оперу «Вікінги», поставлену 1928 року, симфонію ре мінор (1938), симфонічну поему «Життя» (1935), концертний вальс для симфонічного оркестру, твори для скрипки й фортепіано, сольні та хорові пісні. Тривалий час були популярними його хорові пісні «Ранок», «Співак», «Зник уночі» та «Хміль». Він також писав для естонських і музичних журналів та редагував їх, був членом спілок письменників і композиторів Естонії.
У березні 1939 року Аав захворів на тиф і помер 21 березня в Таллінні. За кілька днів до смерті його нагородили орденом Пошани Червоного Хреста Естонії. У 1926–1937 роках він був одружений зі співачкою Ідою Лоо; їхній син — Юхан Лоо. 1943 року з ініціативи його сестри Фріди Руккі заснували стипендію імені композитора.