Євген Олександрович Левітан — радянський і російський піаніст та музичний педагог. Він був заслуженим діячем мистецтв РФ, професором, лауреатом премії фонду «Російське виконавське мистецтво», а також учнем Берти Маранц і Станіслава Нейгауза.
Народився 9 грудня 1943 року в блокадному Ленінграді в родині лікарів. Його мати, педіатр Євгенія Іванівна Введенська, померла 1946 року від наслідків блокадного туберкульозу, а батько, хірург Олександр Давидович Левітан, який у роки війни очолював відділ санітарної оборони міста, а після зняття блокади — відділення фронтового госпіталю, помер 1948 року від наслідків поранень. По материнській лінії Євген Левітан був племінником поета Олександра Введенського. Родина жила в Доходному будинку П. М. Мульханова на С'їжджинській вулиці в Ленінграді.
Під час хвороби матері 1946 року батько відвіз його до Орська, до бабусі Віри Марківни Левітан. В Орську він навчався в музичній школі у класах Ірини Робертівни Дерінгер і Євгенії Михайлівни Губер. Згодом закінчив Горьківську консерваторію по класу Берти Маранц, а також аспірантуру Московської консерваторії по класу Станіслава Нейгауза.
З 1973 року Левітан викладав в Уральській консерваторії імені М. П. Мусоргського, де протягом низки років очолював кафедру спеціального фортепіано. З 2005 року став завідувачем кафедри спеціального фортепіано Челябінської державної академії культури і мистецтв. Понад 20 його учнів стали лауреатами міжнародних конкурсів, що засвідчило його значний педагогічний вплив.
Як виконавець він концертував у Росії та за кордоном. Був автором фундаментальних праць про Станіслава Нейгауза і Берту Маранц, опублікованих у центральних видавництвах. Також виступав головою та членом журі низки піаністичних конкурсів у Росії та за її межами.
Євген Левітан став засновником Міжнародного конкурсу піаністів імені Станіслава Нейгауза, який уперше відбувся у квітні 2007 року в Челябінську. У 2025 році він відвідав квартиру на С'їжджинській вулиці, де готувалося відкриття Музею ОБЕРІУ, і передав для музею сімейний альбом Повалoцьких — Введенських та порцелянову вазу. Після його смерті син, священник Борис Левітан, передав музею рояль батька.
Помер 30 серпня 2025 року в Челябінську. Похований на Серафимівському кладовищі Санкт-Петербурга 3 вересня 2025 року.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.