Євген Володимирович Страхов — радянський музикант і педагог, альтист. Народився 2 вересня 1909 року в Москві. У 1933 році закінчив Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського, а 1936 року — аспірантуру при консерваторії, де навчався гри на альті у Вадима Борисовського, а гри на скрипці — у Бориса Сибора. Серед його викладачів також були Лев Цейтлін і Вадим Борисовський. У 1938 році здобув ступінь кандидата мистецтвознавства.
У 1931–1935 та 1941–1948 роках Страхов працював у симфонічному оркестрі Московської державної академічної філармонії. У 1935 році він здобув другу премію Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців у Ленінграді. У 1950–1955 роках був солістом і концертмейстером групи альтів Державного симфонічного оркестру СРСР. За свого часу став першим виконавцем у Радянському Союзі творів зарубіжних і радянських композиторів.
Викладав у Музичному училищі при Московській консерваторії у 1933–1978 роках, Центральній музичній школі при консерваторії у 1941–1946 роках і самій консерваторії у 1936–1978 роках. У 1958 році отримав звання професора, а з 1972 року очолював кафедру Московської консерваторії.
Страхов створив близько ста перекладень для альта й флейти, зокрема перекладення віолончельних сонат і фортепіанних прелюдій Дмитра Шостаковича. У 1966 році йому присвоїли звання заслуженого артиста РРФСР. Помер 10 лютого 1978 року в Москві.