Євген (Генріх) Францович Віташек — російський і радянський скрипковий майстер. Народився 29 квітня 1880 року в чеському містечку Скленаржице в родині спадкових скрипкових майстрів. У 1885 році переїхав із Чехії до Києва, де навчався в майстерні свого дядька Франтішека Шпідлена. 1898 року оселився в Москві, а 1900 року прийняв підданство Російської імперії та православ'я, отримавши ім'я Євген.
У 1889–1905 роках самостійно виготовляв скрипки, а від 1905 року знову працював у майстерні Франтішека Шпідлена. Після від'їзду Шпідлена до Чехії 1909 року став власником майстерні. Ще 1907 року розробив власну модель скрипки й надалі неодноразово її вдосконалював. У роботі спирався на чеські традиції скрипкового майстерства, а також використовував італійський, німецький та австрійський досвід.
1913 року на всеросійському конкурсі, організованому Товариством друзів музики, здобув медаль і дві премії. На його інструментах грали Борис Сібор, Ян Кубелік і Ежен Ізаї. 1926 року отримав перші премії Першої всеросійської виставки-конкурсу смичкових музичних інструментів за скрипку та альт. Йому було присвоєно звання заслуженого майстра Республіки у 1924 році та заслуженого діяча мистецтв РРФСР у 1932 році.
1918 року Віташек став одним з організаторів Першої державної школи скрипкових майстрів і викладав у ній. Наступного року брав участь в організації Державної колекції старовинних смичкових інструментів та залишався її хранителем до кінця життя. У 1924–1931 роках входив до інструментознавчої секції Державного інституту музичної науки, а в 1927–1934 роках готував статті про музичні інструменти для 26-томної «Технічної енциклопедії» за редакцією Леоніда Мартенса.
Від 1930 року керував дослідною лабораторією смичкових інструментів, а з 1932 року був художнім керівником майстерні смичкових інструментів при Московській консерваторії та читав там курс струнно-смичкового інструментознавства. 1936 року належав до організаторів і керівників майстерні смичкових інструментів при Всекопросвіті. Жив і працював у Москві на Великій Полянці, 1. За життя створив понад 400 інструментів.
Помер 16 лютого 1946 року в Москві, похований на Введенському кладовищі. Його ім'ям названо реставраційно-виробничу майстерню Московської консерваторії; у Чехії майстрові встановлено пам'ятник. Дружиною Віташека була скрипалька й педагогиня Єлизавета Віташек-Гнесіна, одна із сестер Гнесіних; їхній син Фабій Віташек став композитором і педагогом.