Фелікс Мотль
Фелікс Мотль — австрійський диригент, композитор і педагог. Народився 24 серпня 1856 року в Унтер-Санкт-Файті, нині частині віденського району Гітцінг. У дитинстві співав у Віденському хорі хлопчиків, а згодом закінчив Віденську консерваторію. Там він вивчав теорію музики в Антона Брукнера, композицію — у Фелікса Дессофа, диригування — у Йозефа Гельмесбергера, а фортепіано — у А. Доора.
З юних років Мотль був інтерпретатором музики Ріхарда Вагнера, а ще під час навчання диригував у Віденському вагнерівському товаристві. 1876 року він долучився до підготовки першого Байройтського фестивалю: асистував Гансу Ріхтеру, перевіряв ноти й акомпанував під час репетицій. На фестивалі відбулася перша повна постановка тетралогії «Перстень нібелунга». Надалі Мотль регулярно диригував у Байройті: у 1886–1906 роках провів там 69 вистав, зокрема «Трістан та Ізольда» 1886 року.
Від 1881 року він працював диригентом придворного театру та філармонійного хору в Карлсруе, а 1893 року став генеральним музичним директором міста, змінивши на цій посаді свого вчителя Дессофа. Від 1903 року був головним диригентом Баварської придворної опери. 1904 року разом із Х. Бусмайєром очолив Мюнхенську музичну академію та диригував її концертами; від 1907 року був генеральним музичним директором Мюнхена.
Мотль виступав як оперний і симфонічний диригент у багатьох країнах Європи. Він диригував вагнерівськими операми в Лондоні, Москві та Санкт-Петербурзі, а 1903 року провів американську прем’єру «Парсіфаля» в Метрополітен-опері. Був автором кількох опер, струнного квартету й пісень, викладав у Мюнхенській музичній академії; серед його учнів був Міхаель Раухайзен.
21 червня 1911 року Мотль переніс інфаркт під час диригування «Трістаном та Ізольдою». Він помер у лікарні в Мюнхені 2 липня 1911 року.