Фуат Мансуров
Фуат Шакірович Мансуров — радянський і російський диригент та педагог. Народився 10 січня 1928 року в Алмати в татарській родині. Помер 11 червня 2010 року в Москві після тяжкої хвороби; похований на акторській алеї Троєкуровського кладовища.
1950 року Мансуров закінчив Казахський державний університет, після чого викладав на його фізико-математичному факультеті. Наступного року завершив навчання в Алматинській державній консерваторії імені Курмангази за фахом оперно-симфонічного диригування у класах А. К. Жубанова та І. А. Зака. Удосконалював майстерність у Московській державній консерваторії імені Петра Чайковського в класі Л. М. Гінзбурга, а також стажувався під керівництвом Ігоря Маркевича.
У 1949—1952 роках працював диригентом оркестру народних інструментів імені Курмангази, у 1953—1956 роках — диригентом Казахського державного академічного театру опери та балету імені Абая, згодом очолював симфонічний оркестр Казахського радіо. Від 1951 року викладав в Алматинській консерваторії. 1957 року став лауреатом Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві.
1958 року заснував Державний симфонічний оркестр Казахської РСР і до 1962 року був його головним диригентом; разом із колективом гастролював у Німецькій Демократичній Республіці, Польщі та Італії. Від 1963 року знову працював у Казахському театрі опери та балету, де диригував операми «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського, «Біржан і Сара» Мукана Тулебаєва, «Абай» Ахмета Жубанова і Латіфа Хаміді, «Айсулу» Сидика Мухамеджанова та «Двадцять вісім» Газізи Жубанової. 1966 року став лауреатом Другого всесоюзного конкурсу диригентів.
Від 1968 року Мансуров був головним диригентом Татарського театру опери та балету, а від 1969 року — диригентом Великого театру. З солістами та оркестром цього театру здійснив запис опери Миколи Римського-Корсакова «Царська наречена». У Великому театрі також диригував постановками опер «Семен Котко», «Ріголетто», «Трубадур», «Русалка», «Іспанська година» та балетів «Російська казка», «Присвята», «Ромео і Юлія», «Макбет». Від 1989 року обіймав посади головного диригента і художнього керівника Державного симфонічного оркестру Республіки Татарстан.
Від 1970 року був професором Московської державної консерваторії, а від 1986 року — професором Казанської державної консерваторії. Він розробив методику підготовки оркестрових музикантів і систему вправ для адаптації до гри в симфонічному оркестрі, проводив семінари для диригентів та створив курс «Робота з оркестровими групами» для студентів диригентського факультету Московської консерваторії. Мав звання народного артиста Казахської РСР, Татарської АРСР і Росії, був лауреатом Державної премії Республіки Татарстан імені Габдулли Тукая.
Організації
- Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
- Казахський національний театр опери та балету імені Абая
- Великий театр Росії
- Казахська національна консерваторія імені Курмангази
- Казанська державна консерваторія імені Н. Г. Жиганова
- Татарський академічний державний театр опери та балету імені Муси Джаліля
- Державний симфонічний оркестр Республіки Татарстан