Федір Дружинін — радянський і російський альтист, композитор і музичний педагог. Народився 6 квітня 1932 року в Москві, помер там само 1 липня 2007 року.
Він закінчив Центральну музичну школу, де навчався в класі М. Б. Соколова, а 1955 року — Московську консерваторію, де його викладачем був Вадим Борисовський. Із 1957 року Дружинін був солістом Московської філармонії. У 1964 році він змінив Борисовського в Квартеті імені Бетховена й працював у колективі до 1975 року.
Дружинін тісно співпрацював із Дмитром Шостаковичем, який написав для нього свій останній твір — Сонату для альта і фортепіано, твір 147 (1975). Серед композиторів, чиї твори він виконував, були Мойсей Вайнберг, Альфред Шнітке, Андрій Волконський, Григорій Фрід і Роман Леденьов. Він першим виконав у Росії концерт для альта Бели Бартока; також грав твори Пауля Гіндеміта, Джордже Енеску й Артура Онеггера. Його репертуар охоплював музику Йоганна Себастьяна Баха, Вольфганга Амадея Моцарта, Карла Марії фон Вебера, Франца Шуберта, Роберта Шумана, Гектора Берліоза, Михайла Глінки й Антона Рубінштейна.
Із 1958 року Дружинін викладав у Московській консерваторії. У 1978 році очолив кафедру альта й арфи, а 1980 року став професором. Серед його учнів — Юрій Башмет, Юрій Тканов, Олександр Бобровський, Олена Озол, Світлана Степченко, Катерина Маркова, Маргарита Спіридонова та Негметулла Карімов. Дружинін написав Сонату для альта соло (1959), Варіації для альта соло (1968), Фантазію для альта з оркестром (1982; редакція 1992 року) та Симфонію для двох альтів, видану 2003 року, а також кілька пісень, романсів і духовних хорів.
У 2001 році вийшла його книжка спогадів «Сторінки життя і творчості», до якої увійшли мемуари про Дмитра Шостаковича, Альфреда Шнітке, Ігоря Стравінського, Марію Юдину, Анну Ахматову та колег із Квартету імені Бетховена. У 2006 році французькою мовою видали книжку його спогадів, присвячену сторіччю від дня народження Шостаковича. У 1957 році Дружинін здобув першу премію Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців у Москві; 1966 року отримав звання заслуженого артиста РРФСР, а 1988 року — народного артиста РРФСР.