Галина Максимова
Галина Степанівна Максимова — піаністка та концертмейстерка-акомпаніаторка. Народилася 10 лютого 1914 року в Симбірську в родині викладачів Симбірської чуваської учительської школи Капітоліни Есліванової та Степана Максимова. Її дитинство й юність минули також у чуваських селах Кошки-Новотимбаєво та Середні Тімерсяни, де працювала вчителькою її мати.
Перші уроки музики Максимова здобула у батька та в приватній музичній школі Пузирьових-Центнерських у Симбірську. У 1929—1935 роках навчалася в Москві у музичному технікумі імені Гнесіних у класі фортепіано Євгенії Гнесіної. 1940 року закінчила Московську консерваторію за класом Генріха Нейгауза.
Від дванадцяти років виступала на публічних концертах у Симбірську. 1929 року як акомпаніаторка брала участь у концертах Чуваського державного хору, а 1936 року виступила з цим колективом у Кремлі. У 1935 році грала в Чебоксарах на ювілейному концерті республіки разом із сестрою Вірою, також піаністкою. 5 червня 1961 року сестри Максимови взяли участь у Вечорі чуваської музики в Москві.
Після закінчення консерваторії працювала концертмейстеркою в Московському театрі імені Євгена Вахтангова та в Омському театрі мініатюр Олександра Тутішкіна. У 1945—1951 роках була солісткою й концертмейстеркою Мосестради, у 1951—1969 роках — Московської філармонії. Акомпанувала Леоніду Когану, Ігореві Ойстраху, Борисові Гольдштейну, Мстиславові Ростроповичу, Михайлові Михайлову, Єлизаветі Чавдар, Вірі Фірсовій, Юрієві Мазуроку, Рашиду Бейбутову, Галині Улановій, Софії Головкіній, Раїсі Стручковій та Аскольду Лапаурі. Гастролювала в Канаді, Англії, Фінляндії, Єгипті, Сирії, Лівані, Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Угорщині та Китаї.
Була дружиною Лева Фейгіна. Від 1988 року мешкала з ним у Лондоні, де померла 31 березня 2004 року. У листах згадувала, що вдома вони часто грали сонати Йоганнеса Брамса та Вольфганга Амадея Моцарта.
Організації
1