Гавриїл Музическу

Гавриїл Музическу — російський і румунський композитор, хормейстер, музикознавець, педагог і музично-громадський діяч українського походження. Він народився 20 березня 1847 року в Ізмаїлі, який нині розташований в Одеській області України. У 1856 році після Кримської війни місто відійшло до Молдавського князівства.

У 1866 році Музическу закінчив Ясську консерваторію. Після завершення навчання певний час викладав музику та диригував хором у рідному Ізмаїлі.

У 1871—1872 роках він працював у Придворній співочій капелі та стажувався в консерваторії у Санкт-Петербурзі. Повернувшись із Санкт-Петербурга, оселився в Яссах. У 1872—1903 роках працював у консерваторії на посаді професора, а незадовго до смерті став її директором.

У Яссах Музическу в 1876—1903 роках диригував митрополичим хором. Завдяки його діяльності цей хор став великим виконавським колективом. Серед його родини згадується донька Флорика Музическу, піаністка і музичний педагог.

Музическу був автором фортепіанних перекладень народних мелодій, гармонізував і переводив на сучасну нотацію старовинні церковні співи. Його музична спадщина різноманітна і охоплює хори, романси, обробки народних мелодій та музикознавчі статті. Також він здійснював адаптацію молдавських народних пісень для хорового виконання.

Помер Гавриїл Музическу 8 грудня 1903 року в Яссах у Румунії. Його поховали на кладовищі «Вічність» у Яссах. Ім’ям музиканта згодом було названо Кишинівську консерваторію, а також вулиці в Кишиневі, Бєльцях, Келераші, Фелештах, Флорештах, Ришканах, Страшенах та Ізмаїлі.